СЛОВАЦЬКА ПОЕЗІЯ В ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ ПЕТРА СКУНЦЯ

Abstract

Відомий український поет, Шевченківський лауреат Петро Скунць прописався в європейському куль- турному просторі як багатогранна особистість. Уродженцеві Міжгірщини, знаному письменникові, публіцистові, громад- ському діячеві довелося долати не одну життєву і творчу вершину. Підкорив митець і перекладацький Олімп, залишив- ши нащадкам яскраві зразки поетичного слова з німецької, угорської, молдавської, чеської та багатьох інших літератур. Переклади П. Скунця публікувалися в закордонній, всеукраїнській та крайовій періодиці, в численних збірниках художніх перекладів, у власних авторських збірках (найповнішу добірку містить книга «Один», 2000). З’являлися також окремі видання, до прикладу, «Голуба мандрівка» та «Рокам подвоєно ціну» (мистецька інтерпретація творів німецькомовної закарпатської поетеси Ольги Рішаві), «Ми тут не гості…» (антологія русинської поезії тодішньої Югославії).
 На ґрунтовне дослідження заслуговує і словацька поезія в українському перекладі Петра Скунця. Особливо близькою йому була лірика східнословацьких поетів. З окремими авторами П. Скунць знався особисто. Чимало поезій закарпатець переклав для збірника «Відкритий дім» (1982), що став унікальним явищем, народженим митцями регіону карпатського пограниччя. Вибране з доробку словацьких поетів містить 18-ий випуск серії «Між Карпатами і Татрами» (2012). Видання засвідчує, що П. Скунць глибоко пройнявся поезією сусідів-словаків, осягнув спорідненість горянських душ, адже йдеться про митців, близьких за тематикою, світовідчуттям, поетикою; більшість словацьких авторів переймалися долею України, цікавилися українською літературою, перекладали наших письменників словацькою (А. Придавок, Я. Замбор…), їх зусиллям Україна постійно звучала в європейському культурному просторі. П. Скунцеві вдалося передати найтонші нюанси словацької поезії як на лексичному, так і на синтаксичному рівні художньої мови, філігранно відтворити фонічні особливості строфи.