Президентські вибори та зовнішньополітичний вибір України: грані взаємовпливу

Abstract

У статті досліджується проблема взаємного впливу президентських виборчих кампаній та вибору зовнішньополітичного курсу України. Адже, Президент відповідно до Конституції України визначає зовнішньополітичний курс, може змінювати темп його реалізації та стратегічні напрямки, ініціювати суттєві трансформації у зовнішній політиці. За результатами президентських виборчих кампаній 2004, 2010 та 2014 років змінювався вектор зовнішньополітичного вибору. Водночас, реалізація зовнішньополітичного вибору напряму впливає на хід та результат виборчих кампаній в Україні. Під час виборчої кампанії 2019 року зовнішньополітичний вибір став однією із основних тем, що знайшло відображення у програмах кандидатів та дискурсі мас медіа. Визначено, що у програмах кандидатів-лідерів на пост Президента України за результатами першого туру проблема зовнішньополітичного вибору постає або окремо (П. Порошенко, Ю. Бойко), або як складова забезпечення національної безпеки та/чи економічного розвитку. Слід констатувати, що тема зовнішньополітичного вибору не стала головною під час президентської виборчої кампанії, практично не вплинула на її хід та результат. На думку В. Зеленського, питання зовнішньополітичного вибору необхідно вирішувати шляхом референдуму. У його програмі основну увагу зосереджено на внутрішньополітичних проблемах та необхідності зміни влади, її «перезавантаження». Як відомо, саме цей «меседж» було підтримано переважною більшістю громадян України як на президентських, так і на позачергових парламентських виборах. Переваги певного зовнішньополітичного вибору інші кандидати обґрунтовували історичними та політичними факторами (П. Порошенко, Ю. Бойко), економічними чинниками (Ю. Бойко, Ю. Тимошенко). Подальших досліджень потребують трансформації зовнішньої політики України у поствиборчий період, а також вплив проблеми зовнішньополітичного вибору на виборчі кампанії у наступному електоральному циклі.