Abstract

Статтю присвячено проблемі співвідношення між традиційними і модернізаційними вимірами в гендерній культурі індуїзму. Автором зроблено висновок про те, що жінки в класичних індуїстських текстах, таким чином, часто сприймаються як істоти нижчого порядку, іноді зведені до рівня шудр, незалежно від їх фактичної кастової приналежності. З іншого боку, образи жінок позиціоновані у вигляді різних богинь, які є, вочевидь, позитивними прототипами дхармічних жінок. Водночас традиційні гендерні ролі індуських жінок у домашньому господарстві в Індії, на думку дослідника, змінилися за останні п’ятдесят-сто років. Західні країни вплинули на ці зміни. Триваюче відновлення соціального статусу жінок призвело до значних змін, які стосувалися широкого спектра проблем: освіти, медико-санітарних заходів, сільських та промислових схем соціального забезпечення, проблем ранніх шлюбів, носіння паранджі, статусу вдів, виборчого права жінок, представництва жінок в органах влади. Соціально-статусне позиціювання жінок істотно поліпшилося завдяки буддизму. Жінки і чоловіки були рівними в етиці, яка була істотно пом’якшеною в аспекті розширення кількості прав жінок. У той час як патріархальне суспільство і патріархально-сексистська гендерна культура брахманізму залишалися незмінними, в буддійському суспільстві жінки набули більше свободи і розглядалися як незалежні, їм було дозволено ставати монахинями та бути релігійно- і соціально-активними особистостями.

Highlights

  • The article is devoted to the relationship

  • The author concludes that women in classical Hindu texts

  • images of women positioned in a variety of goddesses

Read more

Summary

Introduction

Акт суїциду жінки під впливом смерті свого чоловіка показує, що жінки не розглядалися в культурі індуїзму як незалежні від чоловіків, як і рівновартісні їм істоти. У цілому в гендерній культурі індуїзму представлено три блоки культурних моделей відносин між чоловіком і жінкою: а) патріархально-сексистська модель, яка є домінантною і розкритою в законах Ману та Дхармашастрі, себто в брахманізмі; б) матріархально-геніколатрична модель, представлена в джерелах філософії санкх’я; в) протоегалітарна модель, яку реалізує буддизм.

Results
Conclusion
Full Text
Paper version not known

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call