Фотосинтетична діяльність рослин і врожайність зерна ячменю озимого (Hordeum vulgare L.) залежно від сорту, строків сівби та регуляторів росту

Abstract

У статі представлено результати досліджень щодо встановлення впливу біологічних регуляторів росту і строків сівби на динаміку формування площі листя, фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу рослин ячменю озимого (Hordeum vulgare L.), що дозволить підвищити зернову продуктивність культури та зменшити антропогенне навантаження на грунт і рослину. Дослідження проводились в умовах зрошення на сортах ячменю типово озимого Академічний і дворучки Дев’ятий вал за сівби 1 і 20 жовтня та обробки насіння і рослин регуляторами росту Гуміфілд Форте брікс, МР і PROLIS. Встановлено, що свого максимуму площа листкової поверхні досягає в період колосіння – 48,6–55,0 тис м2/га на контролі і 52,3–68,9 тис м2/га при застосуванні регуляторів росту. Найбільшу площу листкової поверхні 68,9 тис м2/га сорт Дев’ятий вал формував за обробки насіння препаратом МР, а сорт Академічний 65,8 тис м2/га – за обробки рослин препаратом Гуміфілд. Визначено, що порівняно з контролем використання регуляторів росту на насінні і рослинах за сівби 1 і 20 жовтня збільшувало фотосинтетичний потенціал (ФП) сорту Академічний відповідно на 0,22–0,30 і 0,15–0,25 млн м2/днів/га, а сорту Дев’ятий вал - на 0,26–0,30 і 0,13–0,21 млн м2/днів/га, а чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) на 0,4-5,2 і 1,7-3,4 та 1,0–2,5 і 0,7–1,7 г/м2 за добу. Найвищу врожайність 7,19 т/га сорт Дев’ятий вал забезпечував за сівби 1 жовтня і обробки насіння препаратом МР, а сорт Академічний 7,05 т/га – за цього строку сівби і обробки насіння препаратом Гуміфілд Форте брікс.