Особливості формування мікроконідій грибом Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary

Abstract

Гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) d e Bary належить до небезпечних патогенів, що викликають значні економічні втрати сільськогосподарських культур. Його популяції є поліморфними за морфолого-фізіологічними та біохімічними ознаками. У біологічному циклі розвитку патоген розмножується статевим і безстатевим способом, продукуючи різні структури. Водночас особливості формування конідіальної стадії є недостатньо вивченим. Мета дослідження – встановити особливості формування мікроконідій S. sclerotiorum і вивчити їхню морфологію. Об’єктами досліджень були уражені стебловою формою білої гнилі зразки рослин сої, ріпаку, соняшнику, гороху та жоржини, відібрані в різних ґрунтово-кліматичних умовах України. Установлена здатність гриба S. sclerotiorum продукувати in vitro мікроконідії різними шляхами: на поодиноких видовжених, септованих конідієносцях, довжиною 100–250 мкм і групами на коротких конідієносцях, розташованих на гіфах, товщиною 8–12 мкм. Вони утворювалися у вигляді ланцюжків на конідієгенних клітинах – фіалідах, товщина яких становила 6–8 мкм, а довжина 15–25 мкм. Розмір мікроконідій – 4–5 мкм, вони гіалінові, мали кулясту форму з вираженою оболонкою та з вкрапленням у центрі. Виявлена закономірність утворення даного спороношення тільки за культивування міцелію несумісних ізолятів, незалежно від рослини–живителя з якої вони вилученні. Подальші дослідження спрямовані та встановленні ролі мікроконідій у біологічному та інфекційному циклах патогену.