Практика органів судової влади у сфері права електронних комунікацій

Abstract

Метою статті є визначити напрямки використання практики органів судової влади для систематизації права електронних комунікацій щодо консолідації юридичних норм у межах національної правової бази України з урахуванням наднаціональної практики правового забезпечення діяльності учасників ринку електронних комунікацій.
 Наукова новизна полягає в тому, що проаналізовано місце актів органів судової влади в системі актів, згідно з якими повинна проводитися консолідація норм права електронних комунікацій. З урахуванням новітніх доктринальних підходів уточнено «усічену» якість цих джерел права. Досліджено приклади, як правові позиції Верховного Суду стосуються визначення законних меж використання інструментів діяльності публічної адміністрації щодо використання електронних комунікацій, експлуатації радіочастотного та номерного ресурсів України тощо.
 Зосереджено увагу на тому, що положення практики Європейського суду з прав людини можуть спричиняти вплив на право електронних комунікацій не лише щодо визначення сутності окремих видів актів законодавства, системи права електронних комунікацій, а й на порядок реалізації правового регулювання в цій сфері. Продемонстровано роль практики Європейського суду з прав людини у систематизації права електронних комунікацій у контексті догматизації юридичних норм.
 Висновки. Внесено пропозиції на підставі аналізу європейських і національних актів органів судової влади щодо доцільності імплементувати ті правові позиції органів судової влади, які сприятимуть інституціоналізації принципу верховенства права при функціонуванні ринку електронних комунікацій. Доведено, що в постановах Верховного Суду можуть міститися висновки щодо подальшої практики розгляду аналогічних справ. Узагальнення практики, роз’яснення та керівні вказівки Пленуму є надбудовою, що визначає судову практику в нижчих інстанціях із метою розв’язання конфліктів при провадженні діяльності на ринку електронних комунікацій, використанні інструментів діяльності суб’єктів публічної адміністрації.