Теоретико-методологічні засади структурованості досудового провадження в кримінальному процесі України

Abstract

Метою статті є висвітлення авторського бачення теоретико-методологічних проблем виокремлення досудового провадження як самостійної частини кримінального провадження.
 Наукова новизна пов’язана із фундаментальністю цього питання у науці кримінального процесуального права для формування концептуального цілісного уявлення про кримінальну процесуальну діяльність, а також розуміння того, що кожне явище розглядається як більш-менш складна система. У загальному вигляді структура представлена як система відносин об’єктивно існуючих елементів. На авторське переконання, традиційне розуміння кримінального провадження лише як сукупності взаємопов’язаних і послідовно змінюючих одна одну стадій, не охоплює усього різноманіття кримінальної процесуальної діяльності і кримінальних процесуальних правовідносин (зокрема, процесуальні дії з так званої «дослідчої» перевірки перебувають за межами законодавчо визначеної першої стадії кримінального процесу, що з теоретико-методологічної позиції структури кримінального провадження видається алогічним). Відсутність в кримінальному процесуальному законі поняття «досудове провадження» вказує на можливість оцінки його лише як номінативної одиниці мови і дискутування з приводу його змісту. Обґрунтовано поділ кримінального провадження на дві пов’язані структурні частини: досудове провадження і судове провадження, оскільки кримінальний процес є сукупністю правовідносин, які мають початок (виникають) і припинення.
 Висновки. Підсумовано, що досудове провадження визначається як специфічний пізнавальний цикл, який складають стадії кримінального провадження: попередня перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації про кримінальне правопорушення і досудове розслідування. Досудовому провадженню властиві такі ознаки: 1) наявність безпосереднього завдання (розкриття кримінального правопорушення, виявлення осіб, які його вчинили); 2) специфічні методи вирішення цього завдання; 3) особливе, відмінне від інших частин кримінального провадження, коло учасників кримінального процесу; 4) тривалість у часі; структура.