Abstract

Розглянуто досвід адміністративних реформ у Німеччині в контексті його використання в Україні. Показано, що адміністративно-територіальні реформи самі по собі є недостатньо ефективними і повинні супроводжуватися якісними змінами управлінських процесів, наприклад діджиталізацією, зміною управлінських завдань, передачею частини завдань приватному сектору. Зазначено, що не треба сподіватися на концептуальну зміну управлінської моделі. Зауважено, що перевірена часом модель бюрократії М. Вебера є надійнішою основою для проведення реформ, аніж “нові” модні концепції, які розширюють дискурс, але не враховують функціональні особливості управлінських інституцій. Зазначено, що досвід Німеччини свідчить, що проведення реформ сприяє продуктивності та підвищенню якості роботи публічних службовців, але внаслідок різних обставин не призводить до скорочення витрат.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call