Abstract
У статті розглядаються творчі напрацювання Василя Олександровича Сухомлинського щодо становлення й професійного зростання учителя, які є надважливими в сучасних умовах реформування професійної підготовки фахівця. Зокрема, здійснено обґрунтування ідеї самовиховання як необхідної передумови набуття і збереження професіоналізму вчителя; розглянуто основні характеристики педагога-початківця та педагога-майстра; як майбутній учитель з об’єкта виховного впливу («Я – студент, нехай мене вчать») має перетворитися на суб’єкт організації власної життєдіяльності («Я – майбутній педагог, готую себе до педагогічної діяльності щоденно»). Водночас, використовуючи педагогічний досвід відомого ученого, розкрито сутність професійної індивідуальності вчителя; педагогічної культури та педагогічної техніки як вирішальних елементів формування педагогічної майстерності. Доведено, що індивідуальна педагогічна культура виявляється у професійній поведінці педагога. Здійснено порівняльний аналіз учителя з високим і низьким рівнем педагогічної культури, обґрунтовано поняття «педагогічного безкультур’я» як неуцтва та обмеженості вчителя. Зосереджено увагу на духовно-моральній складовій як основі педагогічної діяльності майбутнього фахівця.
Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
