«ЛІСОВА ПІСНЯ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ Й «ОЛЕСЯ» ОЛЕКСАНДРА КУПРІНА: ДО МІФОЛОГІЇ ВОЛИНСЬКО-ПОЛІСЬКОГО ТЕКСТУ

Abstract

У статті йдеться про ті структурні компоненти, які здатні об’єднати велику кількість регіональних текстів у цілість, мегатексту. На прикладі двох творів про Волинське Полісся («Лісова пісня» Лесі Українки і «Олеся» Олександра Купріна) показано роль регіональної (поліської) міфології як з’єднувального елемента мегатексту. Лісова-озерна-болотяна місцевість породжує особливих людей, які інакше сприймають світ. Вартісні художні твори переносять міфи в літературну традицію, з’єднують минуле з майбутнім. «Лісова пісня» – це твір, який започаткував Волинсько-поліський мегатекст. Без нього існувала б лише сукупність творів різних жанрів, об’єднаних однією темою. (The article deals with those structural components that are able to combine a large number of regional texts into the integrity of the mega text. On the example of two works about Volyn Polissia (Lesia Ukrainka’s «Forest Song» and «Olesya» by Alexander Kuprin) the role of the original (poleis) mythology as a unifying element of the mega text is shown. The forest-lake-marshland gives birth to people of a special type, otherwise perceiving the world. Highly artistic works transfer myths into a literary tradition, connect the past with the future. «Forest Song» is a fundamental work of the Volyn-Polissya megatext. Without it, there would only be a certain number of texts on similar subjects.)