Abstract
Актуальність. Аналіз медико-статистичних даних щодо розвитку медико-демографічної ситуації у світі і в Україні, наукової літератури, нормативно-правових документів України і авторитетних міжнародних організацій свідчить про швидке постаріння населення, поширення захворюваності та смертності від хронічних неінфекційних та інфекційних захворювань, низьку доступність паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) для населення в Україні. Мета. На підставі медико-соціального аналізу сучасних міжнародних визначень, підходів і стандартів паліативної допомоги визначити оптимальні моделі надання ПХД в Україні. Матеріали та методи. Під час проведення роботи були використані нормативно-правові документи міжнародних організацій і України, інформаційно-аналітичні матеріали діяльності закладів паліативної та хоспісної медицини, дані галузевої статистики, наукова література. При обробці матеріалів використовувались загальноприйняті методи. Результати. Порівняльний медико-соціальний аналіз вітчизняного законодавства, нормативно-правових документів України та авторитетних міжнародних організацій свідчить, що визначення «паліативна допомога» в українському законодавстві не зовсім відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки відповідно до нормативно-правової бази України, поняття «паліативна допомога» є видом медичної допомоги та застосовується тільки стосовно інкурабельних пацієнтів із прогнозованою (обмеженою) тривалістю життя і членів їх сімей, у той час як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає паліативну допомогу як підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів (дітей, дорослих) і їх сімей, які зіштовхнулися з проблемами, пов’язаними із загрозливими для життя захворюваннями. Безумовно, такий підхід значно розширює контингент пацієнтів, збільшує потребу у ПХД. Обґрунтовується мультидисциплінарна та міжсекторальна модель надання паліативної допомоги у стаціонарних і амбулаторних умовах, зокрема вдома, умови створення та впровадження доступної, якісної й ефективної системи паліативної допомоги в Україні. Автори показують важливість і значення розробки стратегії створення та розвитку системи ПХД в Україні, заснованої на міжнародно визнаних визначеннях, а також обговорюють можливі моделі й рівні інтеграції ПХД населенню в практику охорони здоров’я. Висновки. Відповідно до визначення ВООЗ, паліативна допомога є підходом, що надає можливість поліпшити якість життя пацієнтів (дітей, дорослих) і їх сімей, які зіштовхнулися з проблемами, пов’язаними із загрозливим (небезпечним) для життя захворюванням, що значно розширює контингент пацієнтів, збільшує потребу у ПХД. Сьогодні ПХД є сучасним мультидисциплінарним пацієнт-сім’я-орієнтованим підходом, який найбільш адекватно забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів і членів їх сімей, сприяє забезпеченню прав, збереженню людської гідності тяжкохворих, зокрема інкурабельних пацієнтів з обмеженим прогнозом тривалості життя. Порівняльний аналіз нормативно-правових документів України й авторитетних міжнародних організацій свідчить, що визначення «паліативна допомога» в українському законодавстві не зовсім відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки в Україні паліативна допомога є видом медичної допомоги і застосовується тільки стосовно інкурабельних пацієнтів з обмеженим прогнозом тривалості життя і членів їх сімей. В умовах реформування системи громадської охорони здоров’я в Україні урядовці, політики, фахівці з ПХД, правозахисники, представники громадських організацій повинні взяти на себе відповідальність за створення та впровадження інноваційного підходу — доступної, якісної та ефективної системи ПХД населенню, що вимагає удосконалення, оптимізації нормативно-правових документів відповідно до міжнародних підходів та стандартів. Служба ПХД, яка базується на міжнародних стандартах і підходах, повинна стати невід’ємною інтегрованою складовою системи охорони здоров’я та соціального захисту населення України, що буде свідченням європейського вибору нашої держави.
Highlights
authoritative international organizations shows the rapid aging of population
authoritative international organizations shows that the definition of palliative care
in the Ukrainian legislation is somewhat inconsistent with modern international practice
Summary
Ïîð3âíÿëüíèé ìåäèêî-ñîö3àëüíèé àíàë3ç â3ò÷èçíÿíîãî çàêîíîäàâñòâà, íîðìàòèâíî-ïðàâîâèõ äîêóìåíò3â Óêðà¿íè òà àâòîðèòåòíèõ ì3æíàðîäíèõ îðãàí3çàö3é ñâ3ä÷èòü, ùî âèçíà÷åííÿ «ïàë3àòèâíà äîïîìîãà» â óêðà¿íñüêîìó çàêîíîäàâñòâ3 íå çîâñ3ì â3äïîâ3äào ñó÷àñí3é ì3æíàðîäí3é ïðàêòèö3, îñê3ëüêè â3äïîâ3äíî äî íîðìàòèâíî-ïðàâîâî¿ áàçè Óêðà¿íè, ïîíÿòòÿ «ïàë3àòèâíà äîïîìîãà» o âèäîì ìåäè÷íî¿ äîïîìîãè òà çàñòîñîâóoòüñÿ ò3ëüêè ñòîñîâíî 3íêóðàáåëüíèõ ïàö3oíò3â 3ç ïðîãíîçîâàíîþ (îáìåæåíîþ) òðèâàë3ñòþ æèòòÿ 3 ÷ëåí3â ¿õ ñ3ìåé, ó òîé ÷àñ ÿê Âñåñâ3òíÿ îðãàí3çàö3ÿ îõîðîíè çäîðîâ’ÿ (ÂÎÎÇ) âèçíà÷ào ïàë3àòèâíó äîïîìîãó ÿê ï3äõ3ä, ùî äîçâîëÿo ïîë3ïøèòè ÿê3ñòü æèòòÿ ïàö3oíò3â (ä3òåé, äîðîñëèõ) 3 ¿õ ñ3ìåé, ÿê3 ç3øòîâõíóëèñÿ ç ïðîáëåìàìè, ïîâ’ÿçàíèìè 3ç çàãðîçëèâèìè äëÿ æèòòÿ çàõâîðþâàííÿìè. Ïîð3âíÿëüíèé àíàë3ç íîðìàòèâíî-ïðàâîâèõ äîêóìåíò3â Óêðà¿íè é àâòîðèòåòíèõ ì3æíàðîäíèõ îðãàí3çàö3é ñâ3ä÷èòü, ùî âèçíà÷åííÿ «ïàë3àòèâíà äîïîìîãà» â óêðà¿íñüêîìó çàêîíîäàâñòâ3 íå çîâñ3ì â3äïîâ3äào ñó÷àñí3é ì3æíàðîäí3é ïðàêòèö3, îñê3ëüêè â Óêðà¿í3 ïàë3àòèâíà äîïîìîãà o âèäîì ìåäè÷íî¿ äîïîìîãè 3 çàñòîñîâóoòüñÿ ò3ëüêè ñòîñîâíî 3íêóðàáåëüíèõ ïàö3oíò3â ç îáìåæåíèì ïðîãíîçîì òðèâàëîñò3 æèòòÿ 3 ÷ëåí3â ¿õ ñ3ìåé.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.