Abstract

Актуальність. Аналіз медико-статистичних даних щодо розвитку медико-демографічної ситуації у світі і в Україні, наукової літератури, нормативно-правових документів України і авторитетних міжнародних організацій свідчить про швидке постаріння населення, поширення захворюваності та смертності від хронічних неінфекційних та інфекційних захворювань, низьку доступність паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) для населення в Україні. Мета. На підставі медико-соціального аналізу сучасних міжнародних визначень, підходів і стандартів паліативної допомоги визначити оптимальні моделі надання ПХД в Україні. Матеріали та методи. Під час проведення роботи були використані нормативно-правові документи міжнародних організацій і України, інформаційно-аналітичні матеріали діяльності закладів паліативної та хоспісної медицини, дані галузевої статистики, наукова література. При обробці матеріалів використовувались загальноприйняті методи. Результати. Порівняльний медико-соціальний аналіз вітчизняного законодавства, нормативно-правових документів України та авторитетних міжнародних організацій свідчить, що визначення «паліативна допомога» в українському законодавстві не зовсім відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки відповідно до нормативно-правової бази України, поняття «паліативна допомога» є видом медичної допомоги та застосовується тільки стосовно інкурабельних пацієнтів із прогнозованою (обмеженою) тривалістю життя і членів їх сімей, у той час як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає паліативну допомогу як підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів (дітей, дорослих) і їх сімей, які зіштовхнулися з проблемами, пов’язаними із загрозливими для життя захворюваннями. Безумовно, такий підхід значно розширює контингент пацієнтів, збільшує потребу у ПХД. Обґрунтовується мультидисциплінарна та міжсекторальна модель надання паліативної допомоги у стаціонарних і амбулаторних умовах, зокрема вдома, умови створення та впровадження доступної, якісної й ефективної системи паліативної допомоги в Україні. Автори показують важливість і значення розробки стратегії створення та розвитку системи ПХД в Україні, заснованої на міжнародно визнаних визначеннях, а також обговорюють можливі моделі й рівні інтеграції ПХД населенню в практику охорони здоров’я. Висновки. Відповідно до визначення ВООЗ, паліативна допомога є підходом, що надає можливість поліпшити якість життя пацієнтів (дітей, дорослих) і їх сімей, які зіштовхнулися з проблемами, пов’язаними із загрозливим (небезпечним) для життя захворюванням, що значно розширює контингент пацієнтів, збільшує потребу у ПХД. Сьогодні ПХД є сучасним мультидисциплінарним пацієнт-сім’я-орієнтованим підходом, який найбільш адекватно забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів і членів їх сімей, сприяє забезпеченню прав, збереженню людської гідності тяжкохворих, зокрема інкурабельних пацієнтів з обмеженим прогнозом тривалості життя. Порівняльний аналіз нормативно-правових документів України й авторитетних міжнародних організацій свідчить, що визначення «паліативна допомога» в українському законодавстві не зовсім відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки в Україні паліативна допомога є видом медичної допомоги і застосовується тільки стосовно інкурабельних пацієнтів з обмеженим прогнозом тривалості життя і членів їх сімей. В умовах реформування системи громадської охорони здоров’я в Україні урядовці, політики, фахівці з ПХД, правозахисники, представники громадських організацій повинні взяти на себе відповідальність за створення та впровадження інноваційного підходу — доступної, якісної та ефективної системи ПХД населенню, що вимагає удосконалення, оптимізації нормативно-правових документів відповідно до міжнародних підходів та стандартів. Служба ПХД, яка базується на міжнародних стандартах і підходах, повинна стати невід’ємною інтегрованою складовою системи охорони здоров’я та соціального захисту населення України, що буде свідченням європейського вибору нашої держави.

Highlights

  • authoritative international organizations shows the rapid aging of population

  • authoritative international organizations shows that the definition of palliative care

  • in the Ukrainian legislation is somewhat inconsistent with modern international practice

Read more

Summary

Introduction

Ïîð3âíÿëüíèé ìåäèêî-ñîö3àëüíèé àíàë3ç â3ò÷èçíÿíîãî çàêîíîäàâñòâà, íîðìàòèâíî-ïðàâîâèõ äîêóìåíò3â Óêðà¿íè òà àâòîðèòåòíèõ ì3æíàðîäíèõ îðãàí3çàö3é ñâ3ä÷èòü, ùî âèçíà÷åííÿ «ïàë3àòèâíà äîïîìîãà» â óêðà¿íñüêîìó çàêîíîäàâñòâ3 íå çîâñ3ì â3äïîâ3äào ñó÷àñí3é ì3æíàðîäí3é ïðàêòèö3, îñê3ëüêè â3äïîâ3äíî äî íîðìàòèâíî-ïðàâîâî¿ áàçè Óêðà¿íè, ïîíÿòòÿ «ïàë3àòèâíà äîïîìîãà» o âèäîì ìåäè÷íî¿ äîïîìîãè òà çàñòîñîâóoòüñÿ ò3ëüêè ñòîñîâíî 3íêóðàáåëüíèõ ïàö3oíò3â 3ç ïðîãíîçîâàíîþ (îáìåæåíîþ) òðèâàë3ñòþ æèòòÿ 3 ÷ëåí3â ¿õ ñ3ìåé, ó òîé ÷àñ ÿê Âñåñâ3òíÿ îðãàí3çàö3ÿ îõîðîíè çäîðîâ’ÿ (ÂÎÎÇ) âèçíà÷ào ïàë3àòèâíó äîïîìîãó ÿê ï3äõ3ä, ùî äîçâîëÿo ïîë3ïøèòè ÿê3ñòü æèòòÿ ïàö3oíò3â (ä3òåé, äîðîñëèõ) 3 ¿õ ñ3ìåé, ÿê3 ç3øòîâõíóëèñÿ ç ïðîáëåìàìè, ïîâ’ÿçàíèìè 3ç çàãðîçëèâèìè äëÿ æèòòÿ çàõâîðþâàííÿìè. Ïîð3âíÿëüíèé àíàë3ç íîðìàòèâíî-ïðàâîâèõ äîêóìåíò3â Óêðà¿íè é àâòîðèòåòíèõ ì3æíàðîäíèõ îðãàí3çàö3é ñâ3ä÷èòü, ùî âèçíà÷åííÿ «ïàë3àòèâíà äîïîìîãà» â óêðà¿íñüêîìó çàêîíîäàâñòâ3 íå çîâñ3ì â3äïîâ3äào ñó÷àñí3é ì3æíàðîäí3é ïðàêòèö3, îñê3ëüêè â Óêðà¿í3 ïàë3àòèâíà äîïîìîãà o âèäîì ìåäè÷íî¿ äîïîìîãè 3 çàñòîñîâóoòüñÿ ò3ëüêè ñòîñîâíî 3íêóðàáåëüíèõ ïàö3oíò3â ç îáìåæåíèì ïðîãíîçîì òðèâàëîñò3 æèòòÿ 3 ÷ëåí3â ¿õ ñ3ìåé.

Objectives
Results
Conclusion

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.