Незважаючи на краще розуміння того, які бувають передвісники розвитку хронічної серцевої недостатності та які сигнальні системи лежать в основі її патофізіології, а також покращення результатів терапії, значна кількість пацієнтів, особливо похилого віку, не отримують ефективного лікування. Пацієнти похилого віку з такою патологією зазвичай вимагають додаткового об’єму діагностики й значного розширення спектра анестезіологічних заходів у відділеннях інтенсивної терапії. Анестезіологи мають потребу в удосконаленні періопераційного знеболювання при проведенні оперативних втручань. Препарати групи β-адреноблокаторів для лікування періопераційної гіпертензії, ішемії й аритмій призначаються в передопераційному періоді в групі пацієнтів, які раніше не отримували такого лікування. Періопераційне призначення β-адреноблокаторів у пацієнтів високого ризику використовується недостатньо. Проте питання про те, чи мають β-адреноблокатори знову застосовуватись у передопераційному періоді виключно для запобігання негативним наслідкам хронічної серцевої недостатності, залишається вельми дискутабельним.