У статті висвітлюється креативність і особливості застосування візуальної грамотності, що набула актуальності в епоху розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, упровадження яких в освіту підносить її на рівень сучасних вимог. Здійснено аналіз «візуального повороту», у результаті якого виникла візуальна культура. У її контексті набув розвитку комплекс наукових розвідок щодо проблеми візуальності, розв’язання якої формує способи обробки візуальної інформації, використання візуального сприйняття в освітніх процесах і комунікації, а також технік аргументації на основі візуальної інформації. Підкреслюється вплив візуалізації на освіту, в основі якої тепер лежить не тільки мова, а й мультимедійна екранна комунікація, що формує сучасну грамотність. Зазначається, що грамотність ХХІ століття мультимодальна, здатна до швидкої та творчої інтерпретації, означає навчання з власними правилами конструювання, спрямована на інтерактивні комунікації в режимі реального часу, передбачає можливість використання медіа для виклику емоційних реакцій, має потенціал зміни способів, методів, технологій, форм навчання. Вказуються ключові академічні досягнення сучасності: грамотність цифрової доби; базова, наукова, економічна, технологічна, візуальна, інформаційна, мультикультурна грамотність і глобальна обізнаність; винахідницьке мислення; ефективна комунікація; висока продуктивність. Виявлено, що під візуальною грамотністю розуміємо здатність сприймати та використовувати візуальні образи, разом із здатністю індивіда мислити, вчитися і виражати думки в зображеннях. Це означає сприйняття логіки, емоцій і смислів, які наявні у візуальній інформації, а також здатність продукувати образи в комунікації. Зазначається, що візуально грамотні учні та студенти мають практичні знання зі створення та відтворення візуальної інформації в цифрових медіа, а також постають продуктивними візуальними комунікаторами, які мислять відповідно до запитів цифрової реальності. Зазначається, що візуальна спрямованість сучасних освітніх практик обумовлена розвитком інформаційно-комп’ютерних технологій, які породжують екранно-образну реальність.