Розкрито історико-економічні передумови, окреслено контури політики макроекономічної стабілізації і промислового розвитку, що була імплементована для повоєнного відновлення країнами Європи, Азії, Африки, які переживали війни і конфлікти у ХХ–ХХІ ст. Виокремлено чинники, які визначали траєкторію промислового відродження в кожній країні: глобальні, інституційні, макроекономічні, ресурсні, інноваційно-технологічні тощо. Оцінено результати впровадження «плану Маршала» в європейських країнах і Японії, а також інших видів міжнародної допомоги для постраждалих країн. Відзначено множинність поведінкових патернів держави, які обумовлювали обрання конкретного напряму промислового відродження: реструктуризація промислового сектору (Європа), інноваційно-технологічна модернізація (Ізраїль, азійські країни), великі промислові проєкти (Єгипет) або відстороненість держави від суттєвого втручання в структурні трансформації економіки (країни Західних Балкан). Виявлено визначальну роль формування сприятливого бізнес-клімату в повоєнний період для стимулювання припливу інвестицій у промисловий та інші сектори економіки, а також позитивний вплив державних інвестицій у розбудову фізичної інфраструктури та інноваційної екосистеми. Визначено, що повоєнне відновлення промисловості відбувалося швидко і мало стабільні результати в країнах, де було сформовано ринкові засади господарювання і стійкі інститути (Західна Європа); у азійських країнах процес відновлення мав короткострокові успіхи після Другої світової війни, але промислова модернізація фактично тривала десятиліттями внаслідок відмінностей у стратегіях економічного розвитку різних урядів. Недостатня увага держави до промислового сектору часто була причиною деіндустріалізації і слабкого інноваційного розвитку держави (країни Західних Балкан). Встановлено, що очікувана міжнародна фінансова і технічна допомога рідко направлялася безпосередньо на підтримку промислового сектору, що спонукало держави акумулювати власні ресурси, зберігати державну форму власності на великі промислові об’єкти всупереч цілям приватизації або створювати умови для залучення іноземних інвестицій, формуючи експортоорієнтовану модель економіки.
Read full abstract