Вступ. У посушливих умовах Алжиру врожайний потенціал сортів пшениці твердої реалізується не повною мірою. За таких несприятливих умов добір кращих генотипів є ускладненим, особливо якщо вони оцінюються лише в одному середовищі. Тому для більш ефективної оцінки продуктивності та адаптивного потенціалу перспективних генотипів було проведено екологічне сортовипробування на чотирьох експериментальних станціях Технічного інституту польових культур (Алжир). Метою даного дослідження було оцінити врожайність та стабільність генотипів твердої пшениці з використанням GGE біплот аналізу для добору генотипів з високою продуктивністю та фенотиповою стабільністю. Матеріали та методи. Дослідження проведено у 2008–09 та 2009–10 роках у чотирьох пунктах випробування з повною рандомізацією з чотирма повтореннями. За вихідний матеріал було використано 23 генотипи твердої пшениці – комерційні сорти та селекційні лінії від національних та CIMMYT-ICARDA селекційних програм. Обговорення результатів. На врожайність усіх генотипів значно вплинули умови вирощування, цей фактор обумовлював 88,2 % від загальної дисперсії врожайності, тоді як вплив генотипу та взаємодія між генотипом та середовищем становила 2,9 % та 8,9 % відповідно. GGE біплот відображав більшу частину варіації, викликану ефектами взаємодії генотипу та генотипу-середовища в перших двох основних компонентах – 69,9 %. GGE біплот який генотип де виграє показав, що вісім досліджених середовищ сформували три мега-середовища, в яких найбільш продуктивними були генотипи G20, G19 і G9. Генотипи G19, G3, G12, G20 та G21 мали найбільшу середню врожайність. При цьому врожайність генотипу G21 була найбільш варіабельною, тоді як генотипи G20 і G12 характеризувалися високою та стабільною продуктивністю. Порівняння з «ідеальним» генотипом виявило, що найкращими за поєднанням високої врожайності та її стабільного прояву були генотипи G19, G20 і G12. Аналіз диференціюючої здатності та репрезентативності середовищ виявив, що середовище E4 (Khroub09/10) було ідеальним для тестування генотипів, так як воно було найбільш інформативним та репрезентативним, тобто є оптимальним для вибору кращих генотипів. Середовища E2 (Guelma 09/10) та E8 (Tiaret 08/09) були не інформативними щодо диференціації генотипів. Висновки . Детально оцінено взаємодію генотип-середовище за допомогою GGE біплот аналізу, що дозволило добрати найбільш продуктивні та стабільні генотипи, а також генотипи з широкою та специфічною адаптивністю.