Мета. Вивчити особливості вегетативного забезпечення у дітей з есенціальною артеріальною гіпертензією. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходились 25 дітей з есенціальною артеріальною гіпертензією (1-ша група) та 21 дитина групи контролю, які не відрізнялись за віковою та статевою ознаками. Вік дітей 1-ї групи становив 15,0 (12,0–16,0) року, групи контролю — 16,0 (10,0–17,0) року. Стан вегетативної нервової системи вивчали за допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму у фоновій пробі, яка дозволяла оцінити вихідний вегетативний тонус, та ортостатичній пробі, що дає можливість оцінити вегетативну реактивність. Реєстрацію кардіоінтервалограм проводили на комп’ютерному апаратному комплексі «Полі-Спектр» («Нейрософт»). Артеріальну гіпертензію визначали згідно з 95-м перцентилем розподілу артеріального тиску (The Fourth Report on Diagnosis, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure in Children and Adolescents, США).Результати. Дітям з есенціальною артеріальною гіпертензією притаманне вірогідне зниження загальної варіабельності серцевого ритму. Часові та спектральні параметри, що характеризують загальну варіабельність серцевого ритму, у фоновій пробі у дітей 1-ї групи були вірогідно нижчими, ніж у дітей групи контролю: так, RRNN — на 25,0 % меншим, SDNN — на 77,2 % меншим, ТР у 2,3 раза меншим. Параметри, що відповідають за парасимпатичну активність, у 1-й групі також були вірогідно нижчими, ніж у групі контролю: RMSSD — у 2,83 раза, NN50 — у 14,9 раза, HF — у 5,31 раза. Активність симпатичної автономної нервової системи у дітей 1-ї групи була відносно вищою, ніж у дітей групи контролю, на що вказує абсолютне зниження парасимпатичної активності та підвищення індексу вегетативного балансу LF/HF у 2,21 раза порівняно з групою контролю (р = 0,029). Спектральний показник VLF, що вказує на нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності, за даними розподілу потужностей у спектрі кардіоінтервалограм дітей 1-ї групи в 1,65 раза перевищував аналогічний показник групи контролю.Висновки. 1. Для дітей з есенціальною артеріальною гіпертензією притаманне суттєве зниження варіабельності серцевого ритму за рахунок послаблення тонічних впливів парасимпатичної нервової системи та відносне підвищення активності симпатичних та нейрогуморальних впливів на регуляцію серцево-судинної діяльності. 2. Підвищення ригідності серцевого ритму внаслідок зниження парасимпатичних автономних впливів є ознакою розвитку кардіоваскулярної автономної нейропатії у дітей з артеріальною гіпертензією.
Read full abstract