при обстеженні 103 пацієнтів на цукровий діабет 2 типу (ЦД), що у 83 випадкахперебігав на тлі збільшеної маси тіла або ожиріння, було встановлено вірогідне збільшеннявмісту склеростину у сироватці крові, яке мало пряму кореляційну залежність з індексоммаси тіла. Висловлено припущення, що зміни даного глікопротеїну, який входить до групиантагоністів кісткових морфогенетичних білків, відбуваються внаслідок багатьох процесів ворганізмі: збільшення синтезу ФНП-α адипоцитами, ендотелієм судин, клітинами нейроглії натлі пре- та менопаузи, що сприяє порушенню мінеральної щільності кісткової тканини, тобтоформуванню остеопорозу. Ендокринний остеопороз становить найбільшу групу вторинногоостеопорозу, провідною причиною якого є цукровий діабет 2 типу. В разі наявності ЦД 2 типу,який перебігає на тлі ожиріння, формуються умови до розвитку остеопоротичних станів, одниміз механізмів розвитку яких може виступати глікопротеїн склеростин. Метою дослідженнястало визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини шляхом дослідженнявмісту склеростину у хворих на цукровий діабет 2 типу, що перебігає на тлі топографічнихособливостей розподілу жирової тканини. До роботи було залучено 103 хворих на ЦД 2 типу,який у 83 випадках перебігав в поєднанні з надлишковою вагою або ожирінням (основна група). Догрупи порівняння увійшло 20 хворих на ЦД 2 типу, що був діагностований у пацієнтів з незмінениміндексом маси тіла (ІМТ). Вік хворих коливався від 31 до 55 років та в середньому по групах складав43±4,6 років та 44,1±2,1 роки відповідно. В обох групах хворих переважали чоловіки 44 (53%) та11 (55%) осіб. Тривалість захворювання реєструвалась в межах від 1 до 13 років. Визначеннярозподілу жирової тканини в організмі досліджували за допомогою ваг для характеристикискладу тіла - OMRON BF511 (Японія). Ідентифікували вміст вісцеральної жирової тканини(ВЖТ) та підшкірної жирової тканини (ПЖТ). Активність склеростину в сироватці крові
 визначали імуноферментним методом з використанням комерційних тест-систем «Biomedi-ca» (США) згідно інструкції на імуноферментному аналізаторі «Labline-90» (Австрія). Обробку
 отриманих даних здійснювали методом варіаційної статистики за допомогою ліцензійногопрограмного забезпечення Stata 10 («StatSoft Inc.», США). Перевірка на нормальність розподілуданих виконувалася за допомогою критерію Шапіро-Уілка. Для параметрів з нормальнимрозподілом розраховували середню величину (M) ± стандартну помилку середньої (m). Отриманірезультати розглядалися як статистично значущі при p<0,05. В результаті було визначено, щозбільшення ІМТ супроводжувалось підвищенням показника склеростину. Тобто, виявлені зміниглікопротеїну, який входить до групи антагоністів кісткових морфогенетичних білків, дають змогу припустити порушення процесу диференціації остеобластів. Тобто, як ЦД 2 типу, такі кількісна зміна жирової тканини з її перерозподілом, негативно впливають на метаболізмкісткової тканини. Так, перебіг цукрового діабету супроводжується збільшенням активностіпрозапальних цитокінів, а саме, ФНП-α – складового цитокінового каскаду жирової тканини.Цей феномен також пов’язують із залученням до процесу судин (ендотеліальні клітинипродукують даний цитокін), нервової тканини (залучення клітин нейроглії) та метаболічнимизсувами в організмі. Окрім того F.Xu та співавт. в експерименті доведено, що остеокластогенезпригнічується при гіперглікемічних та гіперінсулінемічних станах. Тобто, у хворих на ЦД призбільшенні ІМТ складається негативний «тандем» через додаткове надходження з багатьохклітин ФНП-α та збільшення синтезу склеростину, що не тільки «запускає» процес порушеннямінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), але й підтримує його впродовж всьогоперебігу захворювання. Також певна роль відводиться віковому аспекту обстежених хворихна ЦД (середній вік менопаузи у здорових жінок нашої країни становить 45 років), що такожсприяє пригніченню кісткового метаболізму. В такому разі збільшення активності склеростинув поєднанні з негативним фоном (ожиріння, період менопаузи) можна розглядати як один ізмеханізмів формування остеопоротичних змін. При цьому поєднуються механізми первинного тавторинного ОП, що посилює і прискорює процес порушення архітектоніки кістки. Тому можназробити висновки, що у хворих на цукровий діабет 2 типу у поєднанні з ожирінням виникаютьумови до зниження якості кісткової тканини через уповільнення кісткового метаболізму, щосприяє формуванню остеопоротичних станів.