Актуальність. За останні десятиріччя стан здоров’я та фізичний розвиток дитячого населення України погіршуються. Серед факторів, що спричиняють зниження рівня дитячого здоров’я, чи не найважливіша роль відводиться навчальному навантаженню, стресогенна дія якого веде до розвитку дезадаптаційного синдрому з невротичними реакціями різного ступеня інтенсивності. Матеріали та методи. На основі даних анкетування школярів м. Львова у 2002 р. (20 000 школярів), 2013 р. (32 000 учнів) і 2017 р. (70 000 школярів) поданий порівняльний аналіз вікової частоти основних скарг і симптомів, медико-соціальних особливостей учнів 1–11-х класів. Результати. Стан здоров’я школярів останніми роками не має тенденції до покращання. Найбільш частими є скарги школярів на біль у животі, печію, нудоту, біль голови, зниження апетиту, симптоми вегетативної лабільності й астенічного синдрому, інші симптоми синдрому шкільної дезадаптації, що, ймовірно, пов’язано з високим рівнем шкільного навантаження, неадекватним харчуванням, дією стресогенних факторів на тлі значного зниження фізичної активності школярів. Сучасний раціон школярів є незбалансованим, він не забезпечує добового надходження всіх необхідних нутрієнтів, у тому числі вітамінів і мікроелементів. Висновки. Комплексний підхід до оцінки стану здоров’я школярів на основі об’єктивної інформації, впровадження нових оздоровчих технологій, об’єднання зусиль медичних працівників, педагогів і батьків може запобігти розвитку функціональних порушень і органічної патології в школярів, їх хронізації, зменшити симптоми шкільної дезадаптації, підвищити рівень здоров’я і їх здатність до навчання, а також запобігти розвитку захворювань у дорослому віці. При цьому дана технологія не вимагає значних фінансових інвестицій.
Read full abstract