Reverse Arterial Perfusion Research Articles

СУЧАСНІ АСПЕКТИ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ

Дані літератури свідчать про те, що за останні роки в усьому світі зросла кількість багатоплідної вагітності, що зумовило впровадження в практику охорони здоров’я допоміжних репродуктивних технологій. Багатоплідна вагітність супроводжується значною кількістю ускладнень, таких, як невиношування, передчасні пологи, анемії, гестози, народження дітей з малою масою тіла, неврологічними ускладненнями і антенатальною загибеллю плодів. Перинатальна смертність при багатоплідді більш ніж у 6 разів перевищує таку при одноплідній вагітності. Причиною перинатальних втрат є глибока недоношеність і низькі показники маси та довжини тіла при народженні. Наступною причиною перинатальної захворюваності і смертності при багатоплідді є плацентарна недостатність і затримка внутрішньоутробного розвитку плодів. Особливе значення має також тип плацентації. Приблизно 80 % плаценти при багатоплідній вагітності дихоріальні, а 20 % – монохоріальні. При монохоріальній плаценті існують судинні анастомози між плацентарними системами кровообігу двох плодів, що може бути основою серйозних ускладнень багатоплідної вагітності як синдром фето-фетальної трансфузії, а також зворотної артеріальної перфузії. При цьому плід-донор маленький, із затримкою розвитку, а плід-реципієнт великий з вадами розвитку і часто настає антенатальна загибель одного з плодів. Пацієнтки з багатоплідною вагітністю складають групу високого ризику щодо розвитку материнських і перинатальних ускладнень. До цього часу не існує єдиних алгоритмів, як правильно спостерігати, лікувати, розроджувати жінок з різними варіантами багатоплідної вагітності. Для оцінок стану внутрішньоутробного плода проводять ультразвукове дослідження, використовують доплерометрію, кардіотокографію, визначають біофізичний профіль плода, досліджують гормонопродукуючу функцію фотоплацентарного комплексу і стан мікробіоценозу статевих шляхів. Для попередження можливих ускладнень для матері і плода при багатоплідній вагітності використовують медикаментозні і немедикаментозні методи. В останні роки при багатоплідній вагітності та істміко-цервікальній недостатності і з метою її попередження застосовують песарії. Існуючі різні методи попередження ускладнень при багатоплідній вагітності не завжди ефективні, а тому виникає необхідність пошуку нових більш ефективних методів попередження цих ускладнень.

Case series: TRAP sequence

TRAP (twin reversed arterial perfusion) sequence / acardiac twinning is a rare anomaly that occurs in monozygotic monochorionic twins with an incidence of 1% and in 1 in 35,000 pregnancies overall. The anomalous twin appears as a heterogeneous mass, simulating a teratoma or intrauterine fetal demise. As the normal twin faces increased morbidity and mortality, antenatal diagnosis with gray-scale examination, and Doppler confirmation of the diagnosis of TRAP sequence in twin pregnancies, aids in proper prenatal management. We report two cases of TRAP sequence that we encountered over a single month, with the two cases having different outcomes.

VÍA DEL NACIMIENTO EN GEMELAR MONOCORIÓNICO CON TRANSFUSIÓN INTERGEMELAR Y TERAPIA IN UTERO

SUMMARY The aim of this communication is to review the way of delivering twin pregnancy complicated by either Twin to Twin Transfusion Syndrome (TTTS) or acardic twin with reverse arterial perfusion. The monochorionic placentae is characterised by superficial or deep vascular anastomosis which leads to the complications mentioned above, which are associated with almost 100% mortality when they are not treated antenatally. We describe two cases of severe TTTS and acardic twin with reverse arterial perfusion both diagnosed antenatally during the first and early second trimester of pregnancy on which laser treatment either on placental vascular anastomoses or pelvic single umbilical artery were done successfully. In addition of this we discuss some clinical aspects of prevention of premature delivery, antenatal and intrapartum medical care for twin pregnancy in general and specifically for complicated monochorionic twin pregnancy. We conclude that a successful fetal therapy improves pregnancy prognosis and makes possible vaginal delivery.

P341: Early discordant growth in multiple pregnancies

Discordant growth of multiples of > 3 mm/> 5 days in the first trimester is associated with a high loss rate (> 50%) and major anomalies. Aim of the study was to evaluate the course and findings of 6 cases with the early discordant growth of > 7 days. Between 1995 and 2000, we observed 6 multiple pregnancies with early discordant growth of > 7 days (< 12 weeks). All cases were monitored at weekly intervals by biometry, Doppler, (FHR) and behavior. The study group consisted of 2 triplet and 4 twin pregnancies. In one DC twin pair, a triploidy xxx was diagnosed by CVS. The twin with triploidy xxx had a delay or even absence of specific activity patterns; FHR was low and PI of the umbilical artery high compared to the normal co-twin and died in utero at 25 weeks. In one MCMA twin pregnancy, reverse arterial perfusion was diagnosed. At 11 weeks, FHR and fetal movements of the “normal” twin were severely reduced until fetal death was diagnosed at 12 gestational weeks. In one TC triplet pregnancy, there was a spontaneous “reduction” of the smallest triplet (“vanishing triplet”) at 11 weeks before CVS was performed. In one triplet and 2 twin pregnancies, discordance continued throughout pregnancy although neither chromosomal nor anatomical abnormalities were present. The parents of the triplets requested amniocentesis (3x, 46xy), which caused PROM at 18 weeks and subsequently perinatal death of all triplets. In the 2 twin pregnancies nuchal translucency and ductus venosus were normal and twin behavior showed no significant differences between the co-twins. The parents decided to continue pregnancy without invasive procedures. Besides growth discrepancy the outcome of these twins was uneventful. The pathophysiology of early growth discordance without abnormalities is yet unclear. Since most of our cases originated after ART, superfecundation is excluded. Poor conditions during nidation may be considered.