Psycholinguistic Methods Research Articles

Modern methods of psycholinguistics and neurolinguistics in the second language acquisition

The article is devoted to a review and discussion of modern scientific methods of psycholinguistics and neurolinguistics. The observed interest of researchers in these areas of linguistics in recent decades continues to grow both in domestic and international science. As it is known, psycholinguistics and neurolinguistics belong to the complex sciences of the humanities cycle, constituting the core in the study of speech and human thought processes. Thus, psycholinguistics studies the process of production and perception of the sign system of language in the mind of a person, and neurolinguistics studies the cerebral mechanisms of speech activity and changes in speech processes that have arisen with local brain lesions. Psycho- and neurolinguistic theories often overlap, which contributes to the active use of the methods. This article presents an analytical review of modern methods of the analyzed areas of modern linguistic science used to obtain and process information in the process of the second language acquisition (L2). The authors discuss the methods used in the study of brain activity that provides speech production. The considered methods make it possible to study potentially qualitative changes in the brain signature to study the processes of understanding by examining specific indicators of eye movement and also help to analyze the features of the thinking process in native speakers of the first and second languages. Key words: psycholinguistics; neurolinguistics; eye tracking; EEG; fMRI; event related potentials.  

The Challenges of Forensic Linguistic Analysis of False Testimony

The present paper arises from wider research which focused on various manifestations of destructive and malicious speech behavior in spontaneous oral or written dialogs, related to the processes of information concealment and falsification in police interviews and court testimonies. A number of analytical methods were used to generate this paper: a retrospective analysis of scientific literature, comparative legal and logical analysis, extrapolation methods, and content analysis. Despite numerous experimental researches devoted to acoustic-phonetic or psycholinguistic features of lies, their results are not sufficiently reliable for forensic purposes as the expert report should not rely on assumptions. The author disputes the evidence admissibility of experts’ conclusions about utterances implying speech parameters correlating with lies detected via psycholinguistic examination in oral speech audio or video recording of a police interview or a court testimony. Forensic psycholinguistic methods and comprehensive algorithms used in some forensic experts’ reports to detect speech signs of lying demonstrate a great variety that contradicts with the principals of evidence admissibility. The insufficient development of the currently used expert approach and the lack of a unified methodology for solving expert tasks on a strictly scientific basis creates a demand for developing comprehensive methods for studying lies on the basis of forensic speech science and cognitive theory.

IDENTITY CONSTRUCTION ON SOCIAL NETWORKS THROUGH THE PRISM OF DEFENSE MECHANISM “OVERCOMPENSATION”

The aim of the article is to study the identity construction in Ukrainian sector of Facebook social network through the prism of defense mechanism “overcompensation”. Psycholinguistic research methods, namely discourse analysis, the method of contextual and intuitive logical interpretation analysis are used in this empirical, inductive study. The study identified that the most desirable characteristics for an individual are hardline attitude, self-confidence, self-control, persistence, buoyancy, ambition for self-development and self-actualization, steadfastness, rebelliousness, adventurism, humanity, kindness. The Ukrainian social network users are strongly attracted by such gender roles as “real man” and “strong woman” as well as such situational social roles as “powerful man”, “rebel”, “learner”, “cynic”, “expert-adviser”, “nihilist”, “sage”, “leader”, “hedonist”. We argue that an individual who constructs his/her personal identity through the defense mechanism “overcompensation” has clearly demonstrated need for power, an individual is convinced of the moral righteousness of what he/she believes in. The need for power motivates an individual in quest for leadership. In this case, an individual is focused on charismatic leadership, that is, he/she positions himself/herself as a person who, by virtue of his/her personal abilities and qualities, is able to have a profound and extraordinary influence on the people around him/her. The preferable psychological types of leader are “hero leader”, “leader-standard”, “erudite leader”. The charismatic leadership is only an immanent orientation of consciousness toward a desired identity, no matter it is real or imagined, but this orientation certainly affects the real identity construction.

Cognitive Algorithms for Learning Foreign Languages: Psycholinguistics Approach

The relevance of the undertaken research consists in considering psycholinguistics an interdisciplinary field, which studies the interrelation between mind and language. It is important to perceive learning foreign language as an act of cognition, experience, and creativity in the psycholinguistic aspect of studying. Psycholinguistics concerns with the study of the cognitive process that supports the acquisition and use of language. 
 The purpose of the paper is to reveal the importance of psycholinguistics approach and cognitive science for learning a foreign language in the context of psycholinguistic approach and cognitive methods for learning second language, based on achievements of the “Scientific School of A.V. Khutorsky”. 
 Methodology is of an overview-analytical nature with an attempt to apply cognitive techniques to learning. Our observations on the psycholinguistic approach and the cognitive methods are based on the “Myth of Niels Bohr and the barometer question” by Alexander Calandra.
 Results. The analysis made it possible to determine how the logic of reflections has been explored from the lens of psycholinguistics and how the range of cognitive methods can be enlisted to learn a foreign language. It turns next to an overview of cognitive techniques used in psycholinguistics as applied to study. The verbal presentation of the idea is not only a form of compressed thought or interactive, creative cognition, but it also has a literary quality and makes use of a range of devices in a way. In the article, the solution formation reflects the features of transforming mental representations about the multidimensional space of life.
 Conclusions. According to the research, the paper concludes that cognitive methods are the ability to create judgments that are paradoxical in form and deep in content, perceived as deviating from the norm, and humor also presupposes the presence of the inverse ability to perceive such judgments in their entirety and depth and emotional brightness.

Ложные значения в языковом сознании: реальность или фикция?

The article deals with the problem of status of various types of meanings that emerge when describing the semantics of a word by psycholinguistic methods in the linguistic consciousness. It is shown that during the lexicographic fixation of psycholinguistic meanings revealed by the results of an associative experiment, there arises a problem of describing the reflections of meanings that in traditional systemic linguistics are referred to as agnonymic and taronymic. With regard to psycholinguistic meanings that reflect the actual linguistic consciousness of native speakers, there emerges the problem to determine the status of meanings revealed in the linguistic consciousness of native speakers that can theoretically be classified as false, that is, mistakenly understood by some native speakers. The large number of such meanings revealed in the experiment requires the answer to the question whether they should be included in the description of a word semantics in linguistic consciousness and qualified as false. The article shows that contaminated and receptive meanings revealed in the linguistic consciousness cannot be considered false but belong to the individual linguistic consciousness and as such should be tagged in the dictionary with the appropriate marks. Examples of different kinds of such meanings are supported.

The free associative experiment as a psycholinguistic investigation method of the trans lation process: A theoretical insight

This paper deals with the psycholinguistic methods of investigation of the cognitive process of text reception and the process of translation – the free associative experiment. The psycholinguistic experiment can be seen as a complex investigation method. The application of the psycholinguistic experiment is thus to be embedded in the translational experiment in the aspect of the polyvariety of translation: Two German translations of the novel The Master and Margarita by Mikhail Bulgakov and the novel Doctor Zhivago by Boris Pasternak are to be analyzed in the frames of the psycholinguistic experiment. The source of the polyvariability of translation is the subjective character of the interpretation of meaning, which is based on probabilistic processes and associative mean-ings. Emotions play an important role here. The empirical data obtained will be used for didactic purposes in the training of prospective translators.

Коннотативные имена собственные постсоветского периода: особенности понимания и воспроизведения

The paper presents the results of an experimental study of the proper names that have changed or acquired emotional and evaluative connotations over the last 30 years (the connotative names used in a figurative sense in the texts of different genres). The experiment, 200 respondents from Volgograd and Tyumen involved two stages: first, the degree of names recognition was determined, second, the level of reproducibility of these names in a figurative meaning was identified. Socio-political situation changes tend to lead to significant semantic shifts in the meaning of well-known connotative names. Of particular relevance is the post-Soviet period, a new stage in the history of modern Russia, due to having affected both the economic and political processes in the country and the value priorities of Russian society reflected in the language of the last three decades. Psycholinguistic methods for studying lexical semantics, namely, the method of addition and synonymous replacement and the method of restoring incomplete utterance, were applied to establish the features of understanding and reproducibility of connotative names of the post-Soviet period by native speakers of the Russian language. The results allow ranking the names according to the degree of recognition (low, medium, or high) and marking the levels of reproducibility (names with stable or lost connotations). The regional and age peculiarities of understanding and reproducing the connotative names of the post-Soviet period are noted. The prospects and relevance of the lexicographic description of the connotative names are determined.

О ПРОБЛЕМЕ ИЗУЧЕНИЯ МЕХАНИЗМОВ ВОСПРИЯТИЯ И ПОНИМАНИЯ ИНОЯЗЫЧНЫХ ТЕКСТОВ: ПСИХОЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ

This article describes a psycholinguistic research into the mechanisms of perception and comprehension of a foreign text based on the psycholinguistic method applying the modified “counter-text” technique developed by A. I. Novikov. The experiment is based on the physiological principle of dominant by A. A. Ukhtomsky. Within this article, a post in the translation Internet community acts as an incentive text, and comments on it play the role of reactions, a kind of “counter-texts”. It is supposed that “counter-texts”, to some extent, allow establishing and verbalizing the dominants that exist in the minds of those who perceive the text; the authors also believe these dominants to influence the process of meaning formation and translation results.

Смысл как междисциплинарный объект

The paper discusses the interdisciplinary studies of the meaning. Being a difficult object to analyze, the meaning could be considered as an «intermediate» between the micro-level of individual consciousness and the macro-level of social institu­tions. The paper shows the possibilities of sociological and psychological para­digms in the analysis of the meaning as a unit of language consciousness. Thus represented, the meaning is a traditional subject of psycholinguistics. The mean­ings changeable in time are captured in the results of mass associative experi­ments. The paper studies the special properties of the meaning, such as «open­ness» at the same time to the individual minds and to social institutions; external conditionality of consistency; bimodality, or autopoiesis, which is the ability to si­multaneously be an element and a principle of system organization. Due to these properties of the meaning it is possible to combine psycholinguistic methods with approaches from other sciences, as well as to use an integrative methodology. The paper demonstrates the possibilities of interdisciplinary approach from the perspective of the sources of the meanings, including social actors, social in­stitutions or individuals.

ДИСКУРСИВНИЙ АНАЛІЗ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПСИХОЛІНГВІСТИЦІ

The article examines the transition of modern science to multidisciplinary discourse, which makes it necessary to conceptualize and possibly operationalize methods of psycholinguistics. The conceptualization of new areas in a psycholinguistic context, presupposes a certain mental experience that includes, in addition to the processes of creating new concepts and contextual knowledge, also defining the role of interests, intentions, emotions in human activity.

ДИСКУРСИВНИЙ АНАЛІЗ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПСИХОЛІНГВІСТИЦІ

The article examines the transition of modern science to multidisciplinary discourse, which makes it necessary to conceptualize and possibly operationalize methods of psycholinguistics. The conceptualization of new areas in a psycholinguistic context, presupposes a certain mental experience that includes, in addition to the processes of creating new concepts and contextual knowledge, also defining the role of interests, intentions, emotions in human activity.

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІНТЕНЦІЙ ГЕРМЕНЕВТИКИ В ДИСКУРСІ ЕПІСТЕМОЛОГІЇ

The article is devoted to the psycholinguistic analysis of modern epistemology which provide new formats of interaction between «word» and «vision», and also determine the correlation between language and thought. The purpose of the study is to substantiate theoretically the use of psycholinguistic methods as a new format of modern epistemological discourses based on hermeneutics, cognitivism, and psychology of perception and its modifications as well.
 Theoretical analysis has shown the importance of hermeneutic interpretation of texts, where a person through psychological contemplation and pre-logical, pre-reflective, pre-conceptual experience opens new horizons of knowledge about the world and himself. Language as the «house of being» is a psycholinguistic sphere that determines the transition from the general structures of consciousness to its psychosemantic correlation with the essential content of knowledge.

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІНТЕНЦІЙ ГЕРМЕНЕВТИКИ В ДИСКУРСІ ЕПІСТЕМОЛОГІЇ

The article is devoted to the psycholinguistic analysis of modern epistemology which provide new formats of interaction between «word» and «vision», and also determine the correlation between language and thought. The purpose of the study is to substantiate theoretically the use of psycholinguistic methods as a new format of modern epistemological discourses based on hermeneutics, cognitivism, and psychology of perception and its modifications as well.
 Theoretical analysis has shown the importance of hermeneutic interpretation of texts, where a person through psychological contemplation and pre-logical, pre-reflective, pre-conceptual experience opens new horizons of knowledge about the world and himself. Language as the «house of being» is a psycholinguistic sphere that determines the transition from the general structures of consciousness to its psychosemantic correlation with the essential content of knowledge.

COVID-19 in modern Russian laughter discourse: psycholinguistic method of devaluation of danger as an effective method of psychological protection

The mysterious Russian soul is always looking for non-trivial aspects of a problem. The modern coronavirus pandemic (COVID-19) has become the subject of ridicule in the everyday laughing practices of Russian people. In this case, the laughing discourse acts as a form of psychological defense and struggle against the inevitable evil. The importance of the research is due to the lack of knowledge of the communicative and cognitive aspects of laughter discourse and the need to study the modern anecdote on the topic "coronavirus pandemic" in the aspect of forming the stability of the human psyche in the conditions of pandemics and isolation. The relevance of this work is also determined by the fact that it expands the empirical base of discourse linguistics, LSP theory and practice, motivology and emotive linguistics, whose interests include consideration of the problem of the influence of emotions on language. The relevance of the work also lies in the fact that special attention is paid to the little-studied phenomenon of "black humor", which is vividly represented in the laughing discourse about coronavirus. Unfortunately, today Russia occupies the leading positions in terms of the number of people infected with virus COVID-19. Archetypal fear of unknown Evil, of invisible death evoke chthonic experiences of the unconscious from the depths of the subconscious, actualizing the laughable techniques of devaluing danger as one of the effective methods of psychological protection. The world stereotype defines Russian people as frowning and unsmiling, extremely hostile to the world around them. The article reveals the specifics of modern Russian anecdotes about COVID-19. This allows the reader to understand what the stress resistance and resilience of the Russian person in a situation of degenerate press of negative information in various media is. This situation is complicated by fake news stories about the pandemic. What are Russian people laughing at during the pandemic? What helps them survive and stay mentally healthy in this situation? What is the specifics of Russian jokes about the pandemic? How do these anecdotes structure a person's inner space in a new way? What Parallels can we find in a laughing culture that plays up the stigmatized situations of tragedies, wars, and epidemics? This article is intended as an attempt to answer these and other questions.

Intertextuality of Weller’s individual paradigmatics

Introduction. The article presents the principles of classification of precedent phenomena used by different researchers, and also gives the author’s classification of the material. The generalization of views on the phenomenon of intertextuality is given, the specificity of the individual author’s paradigmatics of M. Weller is determined.Originality. The analysis involved the texts of the collection of stories «Legends of different crossroads», «B. Babylonian» M. I. Weller, whose material made it possible to identify the following types of precedent phenomena: direct quotations, transformed quotations, allusions, references and hints. It has been established that they all differ in the variety of stylistic directions of donor texts, reflecting the author’s worldview.Topicality of Research. It should be noted that such a research is conducted for the first time in Ukraine. The article focuses on the impact of social and political changes, social-political factors, living conditions on language consciousness, outlook and worldview by means of association verbalization of recipients’ consciousness.The study of intertextuality as a dialogue between Mikhail Weller and the reader in the context of the manifestation of linguistic memory and reader’s perception is relevant, especially in connection with the lack of sufficient theoretical development of the artistic heritage of M. Weller. The novelty of the research is determined by the possibility of giving on concrete material the problems that are significant for modern linguistics related to the category of intertextuality.Methodological base of the research. The article is made in line with an interdisciplinary approach. The following main factors were taken into account: the linguistic personality of the writer, formed in a certain socio-historical period; the phenomenon of intertextuality, the «reader’s response» associated with the peculiarities of his linguistic memory and perception.Results. The most numerous type of intertextual inclusions was determined by M. Weller. These are allusions. Depending on the source, the following types of allusions were identified: biblicalisms, mythologisms, proverbs and sayings, nominations, toponyms, Soviet stamps and expressions, references to names, terms, signs of culture.Perspectives. The largest place among the precedent names used in the collections is occupied by names from the sphere of politics. In the future, it is planned to compile a typology of precedent names from the sphere of politics based on the texts of M. Weller. We also consider it expedient to study the features of the reader’s perception of intertextual units using the psycholinguistic method. The next article will present the results of an experiment to determine the intertextual competence of recipients.

Роль ассоциативного эксперимента при экспертизе визуальной рекламы

The article presents results of a psycholinguistic experiment on perception of visual advertising. The research objective is to identify violations of the advertising legislation using linguistic and psycholinguistic methods. Respondents were asked to put down their immediate responses to stimuli - advertising images and texts from the “Instagram” social network. Scientific originality of the paper lies in the fact that the free associations method is for the first time applied to identify violations of the advertising legislation. The research findings are as follows: the authors prove that the advertising materials under study contain features of inappropriate advertising.

Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації

Мета статті – представити результати дослідження актуалізації нових суспільно-політичних лексичних одиниць, зокрема оказіоналізмів, та їх впливу на ментально-інтенційну організацію висловлювань суб’єктів комунікації з проекцією на психолінгвістичні особливості вербальної взаємодії на приватно-побутовому рівні, зокрема в соціальних мережах.
 Методи та методики. Досягнення мети дослідження реалізувалося за допомогою використання комплексу загальнонаукових та психолінгвістичних методів (спостереження, запис, транскрибування та аналіз діалогів і висловлювань у соціальних мережах, узагальнення отриманих результатів), а також дискурсивного та інтент-аналізу.
 Результати дослідження. У процесі інтент-аналізу актуалізації оказіоналізмів у побутовому дискурсі встановлено, що особливістю їх використання є відсутність відкритого наміру спонукати адресата до конкретних дій. Основне завдання співрозмовників – змінити установки опонента за рахунок знецінення, приниження чи висміювання його позиції чи висловлювання. Часто використовуються з метою тролінгу і флейму, розрахованих на емоційну реакцію, розпалювання конфронтації та підключення до дискусії необмеженої кількості співрозмовників.
 Автор провокаційного посту, репліки або коментаря в інтернеті не стільки звертається до своїх опонентів, скільки формує інформаційний посил для можливих віртуальних співрозмовників. Відсутність безпосереднього контакту вносить елемент дисоціації, віддалення на таку значну відстань, за якої можна не контролювати емоції, що провокує надмірну інтенсифікацію мовної виразності, зокрема пейоративну конотацію висловлювань. З цією метою часто використовуються оказіоналізми як інгерентно експресивні слова, а також обсценізми тощо, а звичні набувають адгерентної експресивності.
 Висновки. Суспільно-політичні оказіоналізми відграють роль спеціальних “мовних засобів”, за допомогою яких відбувається повідомлення та реалізується його прагматичний аспект. Більшість з них виникли і активно циркулюють у соціальних мережах, що має важливе значення у формуванні не тільки сучасної лексики та дискурсивного простору, а й нових психолінгвістичних особливостей комунікування. Тому дослідження новотворів, їх функціонування у побутовому дискурсі розширює уявлення про ментально-когнітивні та інтенційні особливості опосередкованого суспільно-політичним контекстом спілкування в соціальних мережах.

Прецедентні одиниці як засоби маніпуляції в українському релігійному медіадискурсі: психолінгвістичний вимір

Мета дослідження полягає у встановленні функцій прецедентних одиниць у сучасному релігійному медіадискурсі та визначенні їх маніпулятивного впливу на адресата комунікації. Дослідження проводилося на матеріалі інтерв’ю, аналітичних оглядів та відеозвернень, розміщених на релігійних інтернет-ресурсах “РІСУ”, “Релігія в Україні”, “Католицький оглядач”, “СПЖ”, офіційних сайтах УПЦ КП і УПЦ МП та відповідних YouTube-каналах за 2014-2018 рр.
 Методи дослідження. Для отримання достовірних результатів у дослідженні застосовано лінгвістичні та психолінгвістичні методи: контент-аналізу – для встановлення та кількісно-якісного аналізу фрагментів дискурсу, у яких апеляція до прецедентних феноменів відбувається з метою маніпулятивного впливу на адресата дискурсу, дискурс-аналізу – для виокремлення, класифікації та аналізу мовленнєвих тактик та дискурсивних прийомів, за допомогою яких реалізується мовленнєвий вплив на когнітивну та поведінкову сферу адресата дискурсу. 
 Результати дослідження. Встановлено, що введення прецедентних одиниць є одним з інструментів прихованого маніпулятивного впливу на багатоконфесійну аудиторію (78.0% прецедентних одиниць). Цей вплив здійснюється завдяки апеляції адресанта до емоційно навантаженого прецедентного феномену з метою програмування емоційної реакції адресата та формування його поведінки стосовно представників інших конфесій та юрисдикцій. Сферами-джерелами прецедентних одиниць є “релігія”, “історія”, “політика і суспільство”, “художня література”. Визначено, що прецедентні імена і прецедентні висловлювання зазнають різних трансформацій у дискурсі, набуваючи у такий спосіб негативної оцінної семантики (19.0% прецедентних одиниць). До продуктивних типів трансформацій прецедентних одиниць належать вживання форми множини прецедентного імені (13.0%), усічення прецедентного імені (18.0%), заміна компонента прецедентного висловлювання або прецедентного імені (43.0%) та розширення прецедентного висловлювання або прецедентного імені (26.0%). Прецедентні одиниці, що мають маніпулятивний потенціал, вживаються з метою критики, висміювання, звинувачення, дискредитації опонентів через співвіднесення їх з прецедентними феноменами, особливо з історичними постатями, героями літературних творів і художніми фільмами. Встановлено, що апеляція до прецедентних феноменів поєднується з маніпулятивними прийомами звертання до ідеологічних міфологем, навішування ярликів та вживання емоційних гасел.
 Висновки. Сформульовано припущення, що релігійний міжконфесійний медіадискурс, засновуючись на полемічних засадах, що передбачають апологію власних поглядів та дискредитацію опонентів, набуває ознак маніпулятивного дискурсу. Окреслено подальші перспективи у дослідженні сприйняття й інтерпретації прецедентних одиниць адресатами дискурсу із залученням експериментальних психолінгвістичних методів та у напрацюванні засобів захисту від маніпулятивного впливу у міжконфесійному релігійному дискурсі.

Психолінгвістичні особливості дискурсу візуальної епістемології: від logos’у до visio

Вступ. Стаття присвячена психолінгвістичному аналізу візуальних досліджень у дискурсах сучасної епістемології, які відкривають нові формати взаємодії «слова» і «бачення», визначають співвідношення між мовою та свідомістю, вербальним і візуальним у пізнанні та мисленні.
 Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні використання методів психолінгвістики в концептуалізації візуальних студій як нового формату сучасних епістемологічних дискурсів, що засновані на герменевтиці, когнітивістиці, психології сприйняття та її модифікаціях.
 Методи дослідження. Міждисциплінарний підхід, методи сучасної епістемології та візуалістики, герменевтичні, феноменологічні, когнітивні практики, дані експериментальних досліджень.
 Результати. Теоретичний аналіз підтвердив важливість герменевтичної інтерпретації текстів, де людина через психологічне споглядання та дологічний, дорефлексивний, допонятійний досвід відкриває нові горизонти знання про світ і себе. Мова як «дім буття» є психолінгвістичною сферою, що зумовлює перехід від загальних структур свідомості до її психосемантичного зв’язку з сутнісним змістом знання. Сфера бачення (vision) як дискурс сучасної епістемології, в умовах соціальної, лінгвістичної, медіа-візуальної активності розширює психологічне, когнітивне, інтелектуальне, вербальне сприйняття світу та його розуміння. Візуальне сприйняття в ролі перцептивної діяльності в епістемології нероздільно пов’язане з культурою мовлення, практикою логічної аргументації, що дає змогу здійснювати психолінгвістичну оцінку наукового, філософського, культурного знання. Отримані в результаті сприйняття образи утворюють нову реальність, яка презентує себе в інтенціях візуальної культури.
 Висновки. Візуальні студії у формах візуальної культури, візуального сприйняття, візуального мислення постають новими аспектами сучасної епістемології, відкривають перспективи вербальної комунікації в процесах когнітивно-інтелектуальної діяльності, активізуючи психолінгвістичну сферу наукового аналізу.

A psycholinguistic method for measuring coarticulation in child and adult speech.

A perceiver's ability to accurately predict target sounds in a forward-gated AV speech task indexes the strength and scope of anticipatory coarticulation in adult speech (Redford et al., JASA, 144, 2447-2461, 2018). This suggests a perception-based method for studying coarticulation in populations who may poorly tolerate the more invasive or restrictive techniques used to measure speech movements directly. But the use of perception to measure production begs the question of confounding influences on perceiver performance and thus on the reliability and generalizability of the proposed method. The present study was therefore designed to test whether a gated AV speech method for measuring coarticulation provides reliable results across different study populations (child versus adult), different task environments (in-lab versus online), and different coarticulatory directions (forward/anticipatory versus backward/carryover). The results indicated excellent measurement reliability across age groups in the forward/anticipatory measurement direction, though more perceivers are needed to achieve the same levels of agreement and consistency when the task is completed online. Accuracy was lower in the backward/carryover direction, and although agreement and consistency were still reasonably high across perceivers, the effect of age group differed between the laboratory and online environments, suggesting measurement error in one or both environments. Overall, the results support using in-lab or online perceptual judgments to measure anticipatory coarticulation in developmental studies of speech production. Further validation study is needed before the method can be extended to measure carryover coarticulation.