У статті досліджено проблеми наповнення державної казни в Київській Русі. Вивчено систему збирання данини полюддя та виявлено недоліки, які ця система спричинила. Встановлено, що місцева адміністрація влади, знаючи, що князь не оперує точними даними стосовно данників, зловживала своїми обов’язками і приховувала від Києва частину данини, яку вони збирали на користь князя. З’ясовано, що саме приховування фактів крадіжок з боку місцевих князів та спроба князя Ігоря Рюриковича провести ревізію і з’ясувати масштаби зловживання древлянськими князями і призвела до його вбивства. Зроблено висновок, що війна на Балканах, яка починала переходити в затяжну, призвела до суттєвого навантаження на княжу казну, що вплинуло на Святослава Ігоровича і змусило провести реформу, в результаті якої в підконтрольні землі були направлені його сини, які самі почали збирати данину для княжої адміністрації, виключивши із системи посередників місцевих князів, посадників. Підсумовано, що ці обставини призвели до зникнення системи полюддя та встановлення нової системи збору данини, сутність якої полягала в її збиранні через своїх синів, що виконували роль посадників.
Read full abstract