АнотаціяІнститут президента, який функціонує в Україні з 1991 року та пройшов кілька етапів у своєму розвит-ку, сьогодні, після виборів 2019 року, перебуває у стані чергової трансформації. Якщо попередні етапи розвитку інституту президента були передусім зумовлені конституційними змінами (2004, 2010, 2014 років), то сьогоднішні пов’язані не стільки з ними, скільки із результатами трансформацій політичної системи України. Проявилися вони у збільшенні повноважень Президента України (в умовах незміннос-ті парламентсько-президентської форми правління), реальному використанні інструментів впливу на парламент, вагомій участі глави держави у формуванні виконавчої влади, поданні президентом низки законопроектів про внесення змін до Конституції України. Незважаючи на те, що формально конститу-ційна реформа статусу Президента України не відбулася, вочевидь, такі факти у їхній сукупності мо-жуть свідчити про новий етап у розвитку інституту Президента України. Стаття присвячена аналізу зміни статусу Президента та особливостей розвитку інституту пре-зидента в Україні після виборів глави держави 2019 року. Ключове питання, на яке шукатимемо відповідь у цьому дослідженні, – чи становлять усі впро-ваджені зміни таку критичну масу, щоб можна було говорити про новий етап розвитку інституту пре-зидента в Україні. До негативної відповіді на це питання підштовхує відсутність (станом на сьогодні) формальних змін у конституційному статусі Президента України, адже жодних змін до Конституції Ук-раїни з цього приводу не вносилось. Проте ми надаємо перевагу не формальному, а змістовному підхо-ду, що вимагає аналізу тих суспільних відносин, які склалися на практиці. Незважаючи на незмінність конституційної моделі поділу влади, форми правління та інших формально-юридичних речей, фактич-ний статус президента суттєво змінився, а інститут президента в Україні отримав нові, раніше не при-таманні йому (в умовах існуючої форми правління) риси.Ключові слова: президент, інститут президента, статус президента, парламентсько-президентська республіка