Актуальність. Змішана кріоглобулінемія є найчастішим позапечінковим проявом хронічної HCV-інфекції. Питання ролі цитокінів та особливостей ураження печінки при хронічній HCV-інфекції за наявності змішаної кріоглобулінемії дискусійні. Мета дослідження — визначити взаємозв’язок між змінами імунологічних параметрів (кріоглобуліни, інтерферон γ, інтерлейкін‑4) та клініко-морфологічними показниками хронічного гепатиту С у хворих зі змішаною кріоглобулінемією. Матеріали й методи. Обстежені 82 хворі на хронічний гепатит С. Стадію фіброзу печінки визначали при морфологічному дослідженні гепатобіоптатів. Вміст інтерферону γ та інтерлейкіну‑4 визначали методом імуноферментного аналізу. Вміст кріоглобулінів визначали спектрофотометричним методом. Результати. У хворих зі змішаною кріоглобулінемією виявлено нижчий вміст інтерферону γ та найвищий вміст інтерлейкіну‑4 у сироватці крові, зареєстровано кореляцію між концентрацією кріоглобулінів та вмістом інтерферону γ (r = –0,32; р < 0,05) та інтерлейкіну‑4 (r = 0,36; р < 0,05). Виявлено вищий вміст змішаних кріоглобулінів у хворих зі стадіями фіброзу F3–4 (р < 0,05). Зареєстровано більшу частоту клінічних ознак кріоглобулінемічного синдрому в пацієнтів зі стадіями фіброзу печінки F3–4. Підвищення вмісту змішаних кріоглобулінів асоціюється з появою та кількістю ознак кріоглобулінемічного синдрому (виражена загальна слабкість, шкірна пурпура й синдром Рейно) і вираженістю фіброзу печінки. Підвищення вмісту інтерлейкіну‑4 асоціюється з появою загальної слабкості, шкірної пурпури та тяжким фіброзом печінки. Висновки. Підвищення вмісту змішаних кріоглобулінів асоціюється з появою та кількістю ознак кріоглобулінемічного синдрому та вираженістю фіброзу печінки. Підвищення вмісту інтерлейкіну‑4 корелює з концентрацією кріоглобулінів та асоціюється з клінічними проявами кріоглобулінемічного синдрому та фіброзом печінки F3–4. Для покращення діагностики перебігу хронічного гепатиту С доцільно визначати вміст кріоглобулінів та інтерлейкіну‑4.