Infertile Site Types Research Articles

Типи лісу та запаси деревини рівнинних букових лісостанів України

Ведення лісового господарства на типологічних засадах передбачає, що достовірно встановлені під час лісовпорядкування типи лісу та коректні значення лісівничо-таксаційних показників насаджень, зокрема запасів деревостанів, дають змогу планувати раціональні лісогосподарські заходи для підвищення продуктивності насаджень та ефективного використання лісових ресурсів. Відповідно до вимог лісовпорядної інструкції, лісівничо-таксаційні показники насаджень встановлюють окомірно-вимірювальним методом з визначеною нормативами точністю.
 За даними лісовпорядкування, рівнинні букові деревостани та насадження за участю бука у складі представлені таксаційними виділами різної величини в 74 типах лісу, зокрема, в суборових умовах – у шести, сугрудових – у 36-ти та грудових – у 32-х, які охоплюють гігротопи від сухих до мокрих. Дослідники букових лісів виділяють значно меншу кількість типів лісу (від 25 до 35), в яких бук представлений як типотвірна, друга головна порода чи росте у складі деревостанів інших, переважно дубових, типів лісу. Наведена значна кількість типів лісу, які встановлені візуально під час лісовпорядкувальних робіт за наявними у насадженнях деревними видами, є штучно завищено, і не відповідає методологічним підходам до виділення типів лісу.
 За результатами перевірки коректного встановлення основних таксаційних показників букових деревостанів, зокрема запасів стовбурової деревини на підставі видових чисел, встановлено, що для 36,7% від загальної кількості таксаційних виділів видові числа є некоректними (менші за 0,4 (до 0,158) чи більші за 1,0 (до 4,080), тоді як за таблицями ходу росту у букових деревостанах видові числа змінюються в межах 0,424-0,840.
 Для вдосконалення системи безперервного лісовпорядкування доцільне вирішення проблеми розроблення обґрунтованого переліку типів лісу та їх діагностичних ознак, оцінки встановлених під час лісовпорядкування запасів і механізму актуалізації лісівничо-таксаційних показників електронної бази даних.

Типологічна структура лісових насаджень та біотопічна характеристика вольєрів Центрального Полісся

Досліджено типологічну структуру лісових насаджень вольєрів Центрального Полісся. На 01.03.2019 р. на території регіону досліджень функціонує 20 вольєрів загальною площею 639,5 га. У вольєрах виділено 5 основних груп біотопів, а саме: лісові насадження (74,7 %), поля (17,9 %), болота низинні (4,2 %), біогалявини (2,1 %), ставки (1,2 %). Вольєри двох мисливських господарств регіону ТОВ "МРГ "Гамарня" (6,0 га) та ГО "Коростенське ТМР" (3,5 га) повністю розташовані на території колишніх сільськогосподарських угідь. За типами лісорослинних умов переважають сугруди, частка яких становить 70,14 %, або 335,0 га. Площа суборів становить 142,4 га (29,82 %) і практично немає борів (0,2 га). За гігротопами переважають свіжі (51,51 %) та вологі (38,23 %) місцезростання. За рівнем вологості серед суборів найпоширені свіжі умови (19,95 %), натомість у сугрудах переважають вологі (33,10 %) та свіжі (31,51 %) умови. У межах вольєрів виділено 13 типів лісу. Домінують свіжий дубово-сосновий субір (95,3 га), свіжий (116,6 га) та вологий (100,1 га) грабово-дубово-соснові сугруди. Частка лісових насаджень у п'яти найбільших вольєрах змінюється від 62,1 % (СФГ "Земля Полісся") до 93,6 % (ДП "Баранівське ЛМГ"). Вольєри СФГ "Земля Полісся" та ДП "Білокоровицьке ЛГ" розташовані виключно у сугрудових умовах, а для вольєрів ТОВ "Клуб "КСК" та ДП "Баранівське ЛМГ" характерне переважання суборових типів лісу.

FOREST COVER PERCENT AND SILVICULTURAL AND MENSURATION PECULIARITIES OF THE STANDS IN THE RIVER CATCHMENTS IN THE LEFT-BANK FOREST STEPPE

The results of investigations of actual and water protection forests coverage on the river catchments within the Left-Bank Forest-Steppe zone in Ukraine are presented. In the catchment areas of the Sula, Psel, Vorskla, Siversky Donets river, tree stands were distributed by the age groups, relative density, site classes, forest categories based on the data from the electronic database of “Ukrderzhlisproekt” Production Association. The percentages of natural and planted pine stands were determined in the fresh oak-pine fairly infertile site type and of oak stands, in fresh maple-lime fertile oak forest type. The productivity for natural and planted oak stands were analyzed in fresh maple-lime fertile oak forest type as well as for planted pine stands in fresh fairly infertile oak-pine site type.

Технологія створення та особливості росту сосни і модрини у лісових культурах Західного Полісся

Встановлено основні технологічні елементи створення модриново-соснових культур, здійснено порівняння особливостей росту у висоту сосни звичайної та різних видів модрини в молодих насадженнях штучного походження свіжих та вологих суборів і сугрудів. Досліджено лісові культури, які ростуть на території Державного лісового фонду державних підприємств «Сарненське ЛГ», «Рівненське ЛГ» та «Соснівське ЛГ» Рівненського обласного управління лісового і мисливського господарства.
 З’ясовано, що в 1-2-річних лісових культурах значну перевагу за висотою, порівняно із сосною звичайною, має модрина європейська (1,5-2,1 раза), а особливо – модрина широколуската (3,1 раза). У 3-річних культурах перевага модрини європейської над сосною звичайною за середньою висотою становить 1,5, за максимальним показником – 1,7 раза.
 У 4-річних культурах перевага модрини над сосною за висотою у вологих суборах становить 2,0, а над сосною та ялиною у вологих сугрудах – 2,3-2,4 раза. У 5-річних лісових культурах за показником середньої висоти модрина має перевагу над сосною в 1,5-2,2, над ялиною – в 2,6-3,6 раза.
 Під час створення лісових культур використано переважно схему розміщення садивних місць – 2,0 х 1,0 м з розрахунку на можливий відпад модрини. Однак він виявився незначним (4-7%), тому крок садіння для породи, враховуючи її високу інтенсивність росту, є недостатнім.
 З урахуванням підтипів лісорослинних умов, в умовах С2-С3, крок садіння модрини доцільно запровадити в межах 1,5-2,0 м, а в умовах В2-В3 – 1,3-1,5 м.

Лісівничо-таксаційні особливості деревостанів дуба північного у лісовому фонді обласних управлінь лісового і мисливського господарства Західного і Центрального Полісся

Об’єктом дослідження є штучні насадження за участю або домінуванням дуба північного (Quercus borealis Micx.), інтродукованого у лісовий фонд Волинського, Рівненського і Житомирського обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Аналіз поширення таких об’єктів, вивчення їх лісівничо-таксаційної характеристики є предметом нашого дослідження.
 Дуб північний у лісовому фонді регіону потенційно спричиняє конкуренцію аборигенним видам. Це підтверджується ростом дуба північного в широкому діапазоні типів лісорослинних умов, високими адаптаційними властивостями. Висока частка деревостанів із домішкою дуба північного до двох одиниць, зокрема у бідних трофотопах, підтверджує високий едифікаційний потенціал виду, конкурентність за межами природного ареалу.
 Розподіл кількості та площі ділянок за класами віку залежить від трофності лісорослинних умов. Молодняки першої групи домінують у суборових умовах; молодняки другої групи, середньовікові і пристигаючі – у сугрудових умовах, а середньовікові та пристигаючі – у грудових.
 До важливих завдань організації господарської діяльності відносимо потребу диференційованого підходу до проектування лісогосподарських заходів у лісових фітоценозах із інтродуцентами.
 Зважаючи на результати аналізу, перспективи вирощування дуба північного в лісовому фонді регіону залежать від мінімізації ризику витіснення ним корінних видів і мають враховувати типологічний аспект під час обґрунтування основних положень ведення лісового господарства.

Fine root biomass in relation to site and stand characteristics in Norway spruce and Scots pine stands

Variations in fine root biomass of trees and understory in 16 stands throughout Finland were examined and relationships to site and stand characteristics determined. Norway spruce fine root biomass varied between 184 and 370 g m(-2), and that of Scots pine ranged between 149 and 386 g m(-2). In northern Finland, understory roots and rhizomes (< 2 mm diameter) accounted for up to 50% of the stand total fine root biomass. Therefore, the fine root biomass of trees plus understory was larger in northern Finland in stands of both tree species, resulting in a negative relationship between fine root biomass and the temperature sum and a positive relationship between fine root biomass and the carbon:nitrogen ratio of the soil organic layer. The foliage:fine root ratio varied between 2.1 and 6.4 for Norway spruce and between 0.8 and 2.2 for Scots pine. The ratio decreased for both Norway spruce and Scots pine from south to north, as well as from fertile to more infertile site types. The foliage:fine root ratio of Norway spruce was related to basal area and stem surface area. The strong positive correlations of these three parameters with fine root nitrogen concentration implies that more fine roots are needed to maintain a certain amount of foliage when nutrient availability is low. No significant relationships were found between stand parameters and fine root biomass at the stand level, but the relationships considerably improved when both fine root biomass and stand parameters were calculated for the mean tree in the stand. When the northern and southern sites were analyzed separately, fine root biomass per tree of both species was significantly correlated with basal area and stem surface area per tree. Basal area, stem surface area and stand density can be estimated accurately and easily. Thus, our results may have value in predicting fine root biomass at the tree and stand level in boreal Norway spruce and Scots pine forests.