Автором оприлюднюються матеріали з історіографії українського писанкарства кінця ХІХ – 20-х рр. ХХ ст., підготовлені С. Шамраєвим. Дослідник намагається проаналізувати найбільш відомі видання М. Сумцова, С. Кулжинського, М. Кордуби, В. Ястребова, М. Валуйка, И. Беньковського, Р. Тірелова та інших, що надруковані в Україні та за її межами. На початку роботи автор зазначає, що ще до 20-х років ХХ ст. виявлена література про писанки складається з невеликих заміток, які згадують про існування писанок та відзначають потребу їх дослідження. Для їх огляду ним використовувався «хронологічно-бібліографічний метод» у поєднанні з намаганням показати, як підходили до висвітлення того чи іншого питання різні дослідники писанок. С. Шамраїв розпочав своє дослідження літератури з авторів, які висвітлювали походження писанок; вказує, яких поглядів вони дотримувалися та зазначає, що загалом існує два: перший, який більш науково доведений і пов’язаний з язичницьким культом яйця, а – другий з християнством, яке використало символіку у своїх інтересах. Автор розглянув і питання самого виготовлення писанок, коли це робили, в який час, які інструменти, фарби використовували, які існують технології оздоблення тощо. Не оминув він й питання висвітлення дослідниками орнаментації писанок, їх походження, зокрема і класифікації, наводячи запропоновані розробки з цього питання Венкеля, Сумцова, Кордуби, Кульжинського та інших учених. Зазначаючи, що загалом усі розробки можна розділити на три напрямки. Метою статті є публікація архівного першоджерела та ознайомлення із ним широкого загалу науковців. У ході роботи було використано методи пошуку, систематизації, аналізу отриманих даних. Опрацювання Наукового архіву Інституту археології НАН України та інших джерел, дало можливість автору констатувати, що проблематика історіографії писанкарства розроблялася у 20-х рр. ХХ ст. різними дослідниками, є досить різноплановою, потребує належного опрацювання і введення до наукового обігу.
Read full abstract