Визначення часу, необхідного для досягнення максимальної концентрації в органах, сприяє кращому прогнозування активності антибіотиків для лікування інфекційних захворювань у курчат-бройлерів. У даній статті представлені результати дослідження засвоєння, розподілу і виведення антибіотика Тілмокс 25% (активний інгредієнт - фосфат тілмікозіна (ТФ)) з організму здорових курчат-бройлерів (крос COBB-500) при пероральному прийомі. Результати цього дослідження показали швидке всмоктування ТФ з травного тракту птиці і його надходження у внутрішні органи. Максимальний вміст ТФ спостерігався в легенях та печінці через 2 години після початку застосування розчину Тілмокса, що склало 17,02 ± 0,24 і 12,78 ± 0,22 мкг / г відповідно. Максимальні значення 8,25 ± 0,19 мкг / г були зареєстровані для нирок через 26 годин, а для грудних м'язів і серця через 52 години (6,19 ± 0,28 і 5,23 ± 0,39 мкг / г відповідно) . Уміст ТФ в легенях, печінці та нирках не залежав від тривалості випоювання тілмокса, коли клінічно здорових курчат-бройлерів поїли 25% розчином тілмокса. В окремі періоди досліду вміст ТФ збільшувалася в грудних і серцевих м'язах, порівняно з показниками через 2-4 години від початку випоювання. Найбільший уміст ТФ спостерігалося в легких курчат-бройлерів протягом 96 годин від початку застосування розчину Тілмокса, що вказувало на його прихильність до цих органів. Після того, як птахи перестали отримувати 25% розчин тілмокса, спостерігалося значне зниження концентрації активної речовини (ТФ) в органах. Таким чином, через 24 години після припинення вживання 25% розчину тілмокса (через 120 годин від початку експерименту) уміст ТФ в легенях був у 1,9 рази меншим від попередніх показників (через 96 годин) і оцінювався як 1,6, 1,4, 1,7 і 1,3 рази в печінці, нирках, грудних м'язах і серці відповідно. Більш того, через 5 днів після припинення випоювання курчатам-бройлерам розчину Тілмокса, залишкові кількості ТФ в досліджуваних органах були оцінені як 1,20 ± 0,03 мкг / г в легенях, 1,01 ± 0,02 мкг / г в печінці і 0,91 мкг / г ± 0,03 в нирках. У ході дослідження, найменший уміст ТФ було виявлено в пробах серця - 0,02 мкг / г, у грудних м'язах препарат не виявлявся. Определение времени, необходимого для достижения максимальной концентрации в органах, способствует лучшему прогнозированию активности антибиотиков для лечения инфекционных заболеваний у цыплят-бройлеров. В данной статье представлены результаты исследования усвоения, распределения и выведения антибиотика Тилмокс 25% (активный ингредиент - фосфат тилмикозина (ТФ)) из организма здоровых цыплят-бройлеров (кросс COBB-500) при пероральном приеме. Результаты настоящего исследования показали быстрое всасывание ТФ из пищеварительного тракта птицы и его поступление во внутренние органы. Максимальное содержание ТФ наблюдалось в легких и печени через 2 часа после начала применения раствора Тилмокса, которое составило 17,02 ± 0,24 и 12,78 ± 0,22 мкг / г соответственно. Максимальные значения 8,25 ± 0,19 мкг / г были зарегистрированы для почек через 26 часов, а для грудных мышц и сердца через 52 часа (6,19 ± 0,28 и 5,23 ± 0,39 мкг / г соответственно). Содержание ТФ в легких, печени и почках не зависело от продолжительности выпаивания тилмокса, когда клинически здоровых цыплят-бройлеров поили 25% раствором тилмокса. В отдельные периоды опыта содержание ТФ увеличивалось в грудных и сердечных мышцах по сравнению с показателями через 2-4 часа от начала выпаивания. Наибольшее содержание ТФ наблюдалось в легких цыплят-бройлеров в течение 96 часов от начала применения раствора Тилмокса, что указывало на его приверженость к органам. После того, как птица перестала получать 25% раствор тилмокса, наблюдалось значительное снижение концентрации активного вещества (ТФ) в органах. Таким образом, через 24 часа после прекращения употребления 25% раствора тилмокса (через 120 часов от начала эксперимента) содержание ТФ в легких было в 1,9 раза меньше предыдущих показателей (через 96 часов) и оценивалось как 1,6, 1,4, 1,7 и 1,3 раза в печени, почках, грудных мышцах и сердце соответственно. Более того, через 5 дней после прекращения выпаивания цыплятам-бройлерам раствора Тилмокса, остаточные количества ТФ в исследуемых органах были оценены как 1,20 ± 0,03 мкг / г в легких, 1,01 ± 0,02 мкг / г в печени и 0,91 мкг / г ± 0,03 в почках. В ходе исследования, наименьшее содержание ТФ было обнаружено только в пробах сердца - 0,02 мкг / г, в грудных мышцах препарат не обнаруживался.