Higher Education Governance Reform Research Articles

Expanding Higher Education: China's Precarious Balance

AbstractChina implemented an unprecedented expansion of higher education along with excellence initiatives that propelled more universities into the global rankings. Yet, the international influence of the higher education system pales in comparison to its economy. This paper argues that governance reforms in higher education only partially address the increasingly complex social and geopolitical realities. With more institutional and professional autonomy, universities and the academic research enterprise would be better placed and more inclined to find innovative solutions to urgent problems of domestic and global sustainability.

Data-Intensive Evaluation: The Concept, Methods, and Prospects of Higher Education Monitoring Evaluation

:Higher education monitoring evaluation is a process that uses modern information technology to continually collect and deeply analyze relevant data, visually present the state of higher education, and provide an objective basis for value judgments and scientific decision making by diverse bodies Higher education monitoring evaluation is data-intensive evaluation with the features of intensive temporal scales, diverse spatial scales, and multiple value scales, and its purpose is to serve continual improvements, scientific decision making, and diverse judgments. Monitoring evaluation is a result of applying modern information technology in the field of higher education evaluation and a product of adapting to systemic changes and governance reforms in higher education.

Implementing transfer and articulation: A case study of community colleges and state universities

ABSTRACTThis study examined the cultural aspects of a transfer articulation policy between public community colleges and state universities enacted by a newly consolidated state governing board for higher education in a northeastern state. A qualitative multisite case study design explored how key stakeholders, faculty, administrators and staff viewed the transfer policy from their unique perspectives. Tierney’s (2008) cultural analysis of governance was used to examine the effectiveness of communication and decision-making on the part of the board. The study also applied Handel’s (2011) theory of a transfer affirming culture along with Jain, Herrera, Bernal, and Solorzano’s (2011) research on the requisite services for pretransfer and posttransfer success of nontraditional students. The use of several theoretical frameworks provides “a more powerful lens than when using only one in helping to interpret and understand culture” (Kezar & Eckel, 2002, p. 440). The study was guided by the following question: How do community college and state university faculty, administrators and staff perceive the Transfer Mobility Policy in relation to their campus cultures? The findings identified difficulties with community college curricula and student transfer advising as well as a cultural gap between the community colleges and the state university. They underscored the politics that surrounds higher education governance reform and resultant clash between political and academic cultures. This study may help policy makers promote statewide transfer and articulation initiatives and be instructive for faculty, administrators, and staff as they seek to improve the success of students who transfer from community colleges to four-year colleges and universities.

Державне управління вищою освітою Словаччини: реформи у контексті європейської інтеграції

Метою статті є узагальнення досвіду реформування державного управління ви-щою освітою у Словаччині, що відбувалося одночасно з процесами суспільно-полі-тичних перетворень країни, інтеграції до Європейського Союзу та формування Єв-ропейського простору вищої освіти, що на сьогодні є дуже актуальним у контекстіреформування національної системи вищої школи. Проаналізовано законодавчу базувищої освіти Словаччини і шляхи децентралізації та демократизації управління за15 р. (1990-2015 рр.). Основними рисами Закону про вищу освіту Чехословаччинивід 1990 р. були такі: демонополізація системи вищої освіти, демократизація та де-централізація управління, і на рівні ВНЗ зокрема, включаючи гарантії академічнихправ і свобод, широку автономію та статус юридичної особи для факультетів та ін.Схарактеризовано процес подальших складних реформувань у період 1990-2002 рр.,який завершився ухваленням нового Закону про вищу освіту 2002 р. Показано клю-чові зміни на системному та інституційному рівнях, зокрема щодо фінансової автоно-мії ВНЗ (право власності на нерухоме майно) та участь зовнішніх органів управління(Наглядова рада). Дослідження побудовано на оригінальних джерелах – норматив-но-правовій базі з вищої освіти та дослідженнях словацьких науковців. Детальносхарактеризовано систему державного управління вищою освітою: повноваженнядержави (уряду, міністерства) на рівні системному та вплив на інституційний рівеньфункціонування вищої освіти. Показано форму участі та роль академічної громад-ськості в управлінні у сфері вищої освіти та виробленні освітньої політики Словаць-кої Республіки. Досвід Словаччини є прикладом добрих практик у сфері врядування,зокрема тимчасових кроків у період трансформації та демократизації.

Higher Education Governance Reform in Practice. Matching Institutional Implementation Practices and Policies

La millora de la governança és un dels temes més importants de l'agenda política de l'ensenyament superior en la Comissió Europea. Després de molts anys treballant en aquest camp, l'experiència demostra que en el cas d'Europa és important considerar la diversitat de sistemes educatius i de tipologies d'institucions d'ensenyament superior a l'hora d'analitzar els models de governança que s'han d'aplicar en cada cas. Això comporta que no hi hagi un model de governança ideal per a cada institució o sistema d'ensenyament superior i que l'estratègia variï segons els objectius i el tipus de cada institució d'ensenyament superior. La globalització creixent de l'ensenyament superior i la crisi econòmica afecten directament les institucions, cosa que les obliga a posicionar-se en aquest context. Implantar un model de governança adequat a l'estratègia institucional triada és essencial, si bé els models de bones pràctiques que es poden fer servir en un cas no són directament aplicables a un altre. La Comissió Europea treballa amb dues menes d'instruments en l'àrea de governança: d'una banda, els instruments polítics fomenten l'intercanvi de bones pràctiques, l'aprenentatge mutu entre governs, països i institucions i la creació d'eines per a la rendició de comptes; d'altra banda, els instruments financers mitjançant programes com Erasmus faciliten l'elaboració de projectes pilot i estudis que es presenten a iniciativa de consorcis transnacionals. Recentment va adquirint importància la necessitat de proporcionar més transparència quant a l'activitat i l'eficiència amb què treballen les institucions d'ensenyament superior. Aquest article revisa les últimes tendències de la governança a Europa, posant un èmfasi especial en la necessitat de preservar la diversitat de sistemes i tipus d'institucions amb les eines de transparència per a líders institucionals i donant exemples dels projectes de cooperació més rellevants en matèria de governança.