Переривання вагітності – одна з важливих медико-соціальних проблем в усьому світі. Функціонально-морфологічні зміни в статевій сфері, які супроводжують нормальний ріст і розвиток плода при фізіологічній вагітності обумовлюють в різній мірі участь інших органів і систем материнського організму, сприяють зміні процесів обміну і підтримці гомеостазу в нових умовах для збереження вагітності. Розлади моторики шлунково-кишкового тракту можуть бути провідним патогенетичним чинником, що сприяє розвитку багатьох поширених гастроентерологічних розладів. Під час вагітності відзначається зниження перистальтичної активності кишечника, що може відігравати патогенетичну роль при вагітності як чинника, що призводить до зниження моторно-евакуаторної функції кишечника і, в свою чергу, здійснювати негативний вплив на перебіг вагітності. Метою дослідження було визначення особливостей клінічного перебігу загрози переривання в ранні терміни гестації у жінок з різними типами хронічних гастритів для оптимізації тактики ведення вагітності. Обстежено 67 вагітних із загрозою переривання в терміни 8-12 тижнів гестації, які становили 2 групи: 1 група- 35(52,2%) жінок з хронічними гастритами та 2 група – 32(47,8%) пацієнтки, які не мали гастритів. На початок вагітності всі жінки з хронічними гастритами були в стадії ремісії. Для визначення ролі моторно-евакуаторної функції ШКТ у розвитку загрози переривання у вагітних з гастритами проведена порівняльна оцінка частоти і виразності проявів даного ускладнення в ранні терміни за провідними клінічними ознаками: больовий синдром, кров’янисті виділення, наявність ретрохоріальної гематоми в поєднанні з основними гастроентерологічними проявами (блювання, закрепи) моторно-евакуаторної функції ШКТ при різних типах гастритів. Підтвердження типу гастриту проводилося за визначенням рівня базальної секреції гастрину 17 (G-17) в сироватці крові на тлі стимулюючого тесту. Результати оброблені методами математичного і статистичного аналізу з визначенням середніх величин (М ± m), критерія Стьюдента та показника достовірності (статистично достовірними вважали різницю р ˂ 0,05).Результати. Всі обстежені жінки знаходились в репродуктивному віці, середній вік вагітних в групах не мав статистичної різниці. Аналіз частоти клінічних проявів загрози переривання показав, що серед пацієнток 1 групи 35(100%) мали больову симптоматику, 30(85,7%) – кров’яністі виділення та 10(28,6%) – ретрохоріальну гематому, в 2 групі –відповідно: 32(100%), 12 (37,5%), 5(15,6%). Оцінка інтенсивності симптомів загрози переривання показала, що найчастіше відмічався помірний рівень болю при всіх типах гастритів Слабка інтенсивність мала місце при нормоацидному стані у жінок як 1групи (11,4%), так і 2 групи (9,4%). Сильний за інтенсивністю біль відмічали 2,9% вагітних 1 групи з гіперацидним станом та 3,1% жінок 2 групи з гіпоацидним станом. Аналіз характеру та інтенсивності кров’янистих виділень показав, що у жінок 1 групи при всіх типах гастритів були мажучі виділення: при гіперацидному типі у 11,4%, нормоацидному – 20,0% та гіпоацидному типі – у 11,4%.У жінок 2 групи мажучі виділення відмічені в 9,4% пацієнток з нормоацидним станом. Наявність помірних кров’янистих виділень була значно високою (в 7,4 рази вище) при гіперацидному стані у вагітних 1 групи в порівнянні з 2 групою. Ретрохоріальні гематоми реєструвались у вагітних 1 групи і становили 14,3% у пацієнток з гіперацидним типом, 5,7% - при нормоацидному типі і 8,6% - при гіпоацидному типі. Наявність ретрохоріальних гематом в 2,5 рази була вищою при гіперацидному гастриті в порівнянні з жінками з нормоацидним та в 1,7 рази вищою в порівнянні з гіпоацидним гастритом. Оцінка частоти поєднаних клінічних проявів функціональних захворювань ШКТ у вагітних із загрозою переривання вагітності показала, що прояви тільки загрози переривання спостерігались у 65,6% вагітних без гастритів, серед вагітних з гастритами їх відсоток становив лише 5,7%. Різні варіанти поєднаних клінічних проявів функціональних розладів ШКТ і загрози переривання суттєво переважали у жінок з хронічними гастритами: загроза переривання і блювання вагітних в 3 рази, загроза, блювання і закрепи – в 4,3 рази, загроза переривання і закрепи – в 1,6 рази. Найчастіше відмічено поєднання загрози переривання і блювоти вагітних при гіперацидному стані у жінок 1 групи (в 2,7 разів частіше ніж у жінок 2 групи). Варіант співвідношення загрози переривання, блювання вагітних та закрепів при гіперацидному стані в 3,6 разів частіше зустрічався серед жінок 1 групи, ніж 2 групи. Варіант загрози переривання із закрепами реєструвався у 17,1% жінок 1 групи при гіперацидному стані, що було в 2,7 разів частіше, ніж у жінок 2 групи. Найчастіше клінічні прояви загрози переривання і функціональні розлади ШКТ проявлялись в вагітних з хронічними гастритами при гіперацидному стані. Висновки. В клінічному перебігу загрози переривання вагітності важливу роль відіграє дисфункція моторно-евакуаторної діяльності ШКТ в залежності від типу хронічного гастриту, опосередкованого різною кислотоутворюючою функцією шлунку, що свідчить про необхідність оптимізації лікувальної тактики загрози переривання у вагітних з різними типами гастритів.