Стан субклінічного гіпертиреозу можна розглядати як оптимальну модель для оцінки значення тиреотропного гормона (ТТГ) для кісткової тканини у клінічній практиці. Мета дослідження: здійснити порівняльний аналіз впливу субклінічного гіпертиреозу різного генезу на показники мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) і параметри кісткового обміну. Матеріали і методи. У дослідження в амбулаторних умовах було включено 112 жінок з діагнозом «субклінічний гіпертиреоз» і тривалістю менопаузи принаймні 5 років. Із числа обстежених ендогенний субклінічний гіпертиреоз спостерігався у 78 жінок (група I), екзогенний субклінічний гіпертиреоз на тлі супресивної терапії левотироксином (група II) — у 34. До контрольної групи (група III) увійшло 20 жінок без порушення функції щитоподібної залози. Результати. У дослідженні вперше проведений порівняльний аналіз стану кісткового метаболізму, показників МЩКТ, а також показників фосфору і кальцію, ліпідного спектру крові у жінок із субклінічним гіпертиреозом різної етіології. Позитивна кореляція маркерів кісткового метаболізму і вільного трийодтироніну (вТ3) як гормонів, необхідних для розвитку скелета і підтримки його гомеостазу, вказує на фізіологічний вплив паратгормона і вТ3 на кісткову тканину. Показано, що стан кісткового метаболізму і МЩКТ залежить не лише від вмісту ТТГ, але й від причин розвитку субклінічного гіпертиреозу. Висновки. У жінок постменопаузального періоду з ендогенним субклінічним гіпертиреозом спостерігається вірогідне зниження показників МЩКТ, більш виражене в кістках із кортикальною будовою. Виявлена негативна кореляційна залежність між маркерами кісткового метаболізму і ТТГ серед усіх пацієнтів, включених у дослідження.
Read full abstract