АнотаціяУ цій статті виокремлено три ролі конституційної ідентичності та проаналізовано кожну з них. Основоположною концепцією є те, що ідентичність – це структура, яку, з огляду на її сутність, практично неможливо визначити. Тому її слід розглядати у кількох аспектах, кожен з яких має своє значення та зміст. Встановлено, що визначення поняття ідентичності як сукупності постійних конституційних положень є доцільним, адже ідентичність дозволяє вносити до Конституції такі зміни, які стосуються її «дотичних», «випадкових» елементів, проте не змінюють її глибинної сутності, яка повинна залишатися незмінною, тоді як інші положення, не такі значущі, можуть зазнавати змін. Значну увагу присвячено значущості преамбули конституції, оскільки вона передусім служить для вираження конституційної ідентичності, а саме ідентичність Конституції відкриває простір для тлумачення польської Конституції. Як висновок щодо зв’язку преамбули конституції та конституційної ідентичності зазначено, що коли преамбула містить «завдання» (функції), то це є концентрованим виразом конституційної ідентичності. Значення ж конституційної ідентичності для розуміння проблеми внесення змін до Конституції не можна переоцінити. У цьому значенні вона діє як своєрідний «вартовий безпеки», який стоїть на заваді певним змінам або на якийсь проміжок часу унеможливлює їх, відокремлюючи ті зміни, які є прийнятними, від тих, які можуть виявитися руйнівними для неї. Важливим висновком дослідження є те, що кожен із аспектів ідентичності має своє власне значення, свій сенс і виконує свої функції. А тому, конституційну ідентичність, попри неможливість її чіткого визначення, не можна розглядати як абстрактне чи ефемерне поняття.Ключові слова: Конституція Республіки Польща, Конституційний Трибунал Республіки Польща, конституційна ідентичність, преамбула конституції, зміни до конституції