Мета. Проаналізувати результати застосування субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні під час виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) для удосконалення методу регіонарної анестезії при операціях на органах черевної порожнини.
 Матеріали і методи. У 549 пацієнтів, віднесених до I-III класу за класифікацією American Society of Anesthesiology (ASA), віком від 25 до 82 років, середній вік становив (48,9 ± 13,1) року, виконали ЛХЕ із пневмоперитонеумом, який створювали нагнітанням в черевну порожнину вуглекислого газу (CO2), із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. З приводу гострого холециститу (ГХ) оперовані 319 (58,1%) пацієнтів, хронічного калькульозного холециститу (ХКХ) - 230 (41,9%). Із 319 хворих із ГХ у 278 (87,4%) були деструктивні форми. Інтраопераційні параметри, інтенсивність післяопераційного болю та міру відновлення в цілому, а також задоволеність пацієнтів під час спостереження проспективно зафіксовані у дослідженні з метою оцінки можливості та безпечності процедури.
 Результати. Всі операції завершені лапароскопічно, у жодному спостереженні не виникло необхідності переходити з субарахноїдальної анестезії на загальну. Інтенсивність болю протягом 4 год після операції становила 1,6 ± 1,1 (діапазон 0 - 5), через 8 год - 1,2 ± 0,9 (діапазон 0 - 6), через 24 год – 1,02 ± 0,7 (діапазон 0-5). Всі пацієнти виписані через 1 - 7 днів.
 Висновки. ЛХЕ з пневмоперитонеумом CO2 може бути успішно та безпечно виконана із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. Крім того, спинальна анестезія пов’язана з мінімальним післяопераційним болем і принаймні однаковою мірою відновлення, як у разі використання загального знеболювання.