Border twin towns are locations of particular symbolic importance for governing projects aimed at the creation of national and international spaces. Local and central authorities have utilised public monuments and other symbols there as a way of «inventing tradition» [15], and narrating about conflict, cooperation and even collaboration legacies. The metaphor of «integration laboratories» [13] makes them perfect places for border (re)negotiation [5]. Referring also to Reinhart Koselleck’s [27] ideas concerning war memorials we argue that monuments represent symbols exhibited in public space: they have a specific function, in hinting something, «which does not exist as a thing or matter immediately perceptible to the senses» [38, p.40]. Moreover, a symbol «tells about some other reality and is the crystallization of a linguistic description » [38, p. 40]. In this way, «materially existing objects are often useful in embodying and presenting abstract ideas, such as unfriendly relations, international socialism or EU integration, as well as strengthening a populace in their convictions toward these ideas» [5, p. 204]. The aim of this paper is to investigate historiographicallypublic space symbolism i.e. monuments, cultural memory and politics in three border twin towns (Narva-Ivangorod, Imatra-Svetogorsk and Kirkenes-Nickel). It will, however, concentrate on the western part of the border. On the basis of these representations the paper aims to discuss broader foreign policy orientations, and in particular those after WWII: being the sites of intensive interactions they reveal a historic legacy of conflict between «Scandinavian space» and Russia. Further, they have recently employed (accordingly) three variants of historic-political (re)interpretations: new economic neighbourhood relations, EU common border and conflictive revival of Swedish historic legacy. Key words: European-Russian border; bordering; de-bordering; border symbols. КОНФЛІКТ І СПІВПРАЦЯ В ГРОМАДСЬКОМУ ПРОСТОРІ. СИМВОЛІЧНЕ ПОГОДЖЕННЯ ІСТОРИЧНОГО І СУЧАСНОГО СКАНДИНАВСЬКО-РОСІЙСЬКОГО КОРДОНУ Прикордонні міста-побратими є такими місцями, що мають неабияку символічність для ключових проектів, що мають на меті створення пам’ятних місць національного і міжнародного значення. Місцеві та центральна влада використовують пам’ятники та інші символи як спосіб «створювати традиції» [15], та розповідати про колись існуючі конфлікт, співробітництво і навіть партнерство. Метафора «Лабораторія інтеграції» [13] робить їх ідеальним місцем для транскордонного діалогу. Посилаючись також на твердження Рейнхарта Козеллека [27] стосовно військових меморіалів ми стверджуємо, що пам'ятники представляють символи виставлені в громадських місцях: вони мають певну функцію, виражаючи певні ідеї, «які не є матеріальними або які не можна одразу осягнути» [38, с. 40]. Більше того, символ «розповідає про іншу реальність і є кристалізацією лінгвістичного опису» [38, с. 40]. Таким чином «матеріальні об’єкти часто втілюють та презентують абстрактні ідеї, такі як недружні відносини, міжнародний соціалізм або євроінтеграцію, а також посилення сприйняття цих ідей населенням» [5, с. 204]. Метою цієї статті є дослідити історіографічно символіку громадських місць, саме пам'ятники, пам'ятки культури і політики в трьох прикордонних містах-побратимах (Нарва-Івангород, Іматра-Святогірськ і Кіркенес-Нікель). Основна увага буде приділена західній частині кордону. На основі цих прикладів в статті висвітлюються ширші зовнішньополітичні орієнтації, зокрема, ті, які існували після Другої світової війни: будучи місцями інтенсивних взаємодій, вони відкривають історичну спадщину конфлікту між «скандинавським простором» та Росією. Крім того, останнім часом вони використовуються (відповідно) у трьох вимірах історико-політичної інтерпретації: нові економічні добросусідські відносини, спільного кордону ЄС і конфліктного відродження шведської історичної спадщина. Ключові слова: Європейсько-російський кордон; граничити; розмежування; прикордонні символи.