Abstract
Despite its historical name, vitamin D is not a vitamin at all but a hormone that, when activated, is a metabolically active steroid fat-soluble hormone that acts on cellular receptors. Vitamin D hormone is synthesized endogenously and then metabolized in the body, provi-ding that there are the necessary precursors and some factors — the effects of ultraviolet light on the skin. At the same time, vitamins themselves are nutrients, co-factors of biochemical reactions that are not synthesized in the body and cannot interact with receptors, consumed with food, so the hormone D is not a vitamin. Disputes about its use and dosage continue throughout the study period of vitamin D hormone. Most reputable experts in Europe and the USA support the need to replenish and maintain a normal level of vitamin D, believing it to be completely safe and useful. In 2011, the US Endocrine Society issued clinical practice guidelines for vitamin D, indicating that the desired serum concentration of 25(OH)D is > 75 nmol/l (> 30 ng/ml) to achieve the maximum effect of this vitamin on calcium metabolism, bone, and muscle metabolism. According to them, for a consistent increase in serum 25(OH)D above 75 nmol/l (30 ng/ml), adults may require at least 1,500-2,000 IU/day of additional vitamin D, at least 1,000 IU/day in children and adolescents. The most common form of thyroid dysfunction is secondary hyperparathyroidism, which develops due to vitamin D defect/deficiency (80–90 %). Non-optimal serum concentrations of 25(OH)D lead to secondary hyperparathyroidism, potentially leading to decreased bone mineralization and, ultimately, to an increased risk of osteopenia, osteoporosis and fractures, cardiac arrhythmia, and increased blood pressure. Vitamin D is most commonly used at a star-ting dose of 5,000 IU daily for 2–3 months, then transferring patients to maintenance doses of 2,000–4,000 IU/day daily that are consi-dered safe. However, it should be noted that some patients will need constant administration of 5,000 IU of vitamin D per day for a long time (years) to maintain the target optimal level of 25(OH)D in the blood, especially in patients with normocalcemic forms of secondary hyperparathyroidism.
Highlights
Він має значну концентрацію у крови та тривалій період напіввиведення і тому вважається найкращим порівняно з іншими його формами для визначення постачання вітаміну D з усіх джерел
На відміну від США, у Європі багато років використовували так званий загальний рівень циркулюючого вітаміну D (D2 в комплексі з D3), однак сьогодні ці норми екстраполювали на 25(OH)D3, тому від визначення сумарного вітаміну D (D2 + D3) прийняте рішення відмовитися
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті
Summary
Вітамін D — це зовсім не вітамін, а гормон, який в активованому стані є метаболічно активним стероїдним жиророзчинним гормоном, що діє на клітинні рецептори. Що частина пацієнтів будуть потребувати постійного застосування 5000 МО вітаміну D на день упродовж тривалого часу (років) для підтримання цільового оптимального рівня 25(OH)D у крові, особливо у хворих з нормокальціємічними формами вторинного гіперпаратиреозу. Вітамін-гормон D синтезується ендогенно й далі метаболізується в організмі, за умови наявності необхідних попередників і деяких чинників — впливу ультрафіолету певної хвилі на шкіру. У Роттердамському перспективному когортному дослідженні (3995 учасників, тривалість 12 років) [2] показано, що у Європі в цілому 57 % населення має дефіцит (< 50 нмоль/л), 27 % — недостатність (50– 75 нмоль/л), а лише 16 % — адекватний статус вітаміну D (≥ 75 нмоль/л) (рис. 1.2а)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.