The nature of human dignity (based on the analysis of contemporary European constitutions and case law practice in constitutional courts)

Abstract

АнотаціяУ статті обґрунтовується необхідність дослідження природи гідності людини у сучасних європейських конституціях та прецедентній практиці конституційних судів. Аналізуються тексти конституцій щодо структурного розміщення у них терміну «гідність» — преамбулі, окремих статтях, перших статтях, його самостійне формулювання. Висвітлюються такі аспекти природи гідності людини, як те, чи вона є лише конституційною цінністю, принципом, чи також і самостійним конституційним правом, її визначення та абстрактні ознаки, її абсолютний чи відносний характер, її загальність, рівність чи диференційованість, її носії — жива людина чи також і ненароджена, і померла людина, її взаємодія із негативними та позитивними обов’язками держави, як підстава обмеження прав та свобод людини. Констатується, що стосовно цих проблемних аспектів природи гідності людини сформувались різні позиції та підходи у прецедентній практиці європейських конституційних судів. Звертається увага на необхідність її врахування Конституційним Судом України та вироблення власних узгоджених та несуперечливих позицій щодо природи гідності людини.Ключові слова: гідність людини, права людини, прецедентна практика.