Socioecological problems of the modern city, as an artificial environment of the individual’s existence

N G Komуkh

doi:10.15421/1718135

Abstract

The article deals with the problems belonging to the scientific field of social ecology, which is the branch of sociological knowledge. In particular, issues of the state of the city environment and public opinion regarding ecological problems are considered, on the example of the city of Dnipro. The basic methodological principles of research: the principle of co-evolution and the key positions of structuralist constructivism. On the basis of a thorough analysis of scientific sources, the definition of the environment of the human being is operationalized as a space consisting of the components: the biosphere, technosphere and artificial space (physical) - a place (city, village), housing, as well as a society represented by three levels: socio-etal (culture , political power), institutional (institutions of society, unifying statuses and roles of individuals) status-role. It is established that public opinion is highly concerned about the environmental situation of the environment, however, environmental values are far from the first place in the status-hierarchical structure of social values, which impedes the ecologization of social practices and the institutionalization of environmental interests. According to the results of a sociological survey of residents of the city, it was established that among the existing environmental problems in the city leaders are: pollution of water bodies; atmospheric air pollution; deterioration of drinking water quality; the state of garbage dumps. It was clarified that the effects of the representation of the ecology of the spatial organization of the city are in a state of awareness both from the side of society and the authorities. The emphasis is on key principles and actors in solving environmental problems of the city.

Highlights

В статье рассматривается проблематика научного поля социальной экологии, которая является отраслью социологического знания
Як живі так і штучні, створені людиною в залежності від їх соціальних потреб та вимагають постійного вдосконалення, переформатування та врахування фактору екологічної безпеки
Світовий досвід організації екологічних міст свідчить, що розгортання засад вирішення екологічних проблем потрібно із залученням трьох складових: по-перше, політика місцевої влади, яка полягає у розробці та реалізації дієвих екологічних програм, сприяння діяльності екологічних громадських організацій та контролює порушення екологічних правил та законів як на рівні підприємств та організацій міста, так і мешканців; по-друге, активна екологічна позиція та діяльність громади міста, що призведе не тільки до констатації суспільством екологічних загроз, а й до дійсного усвідомлення та конкретних дій; потретє, залучення потужного наукового, освітнього ресурсу міста, дієвої та активної позиції самих науковців

Summary

Introduction

В статье рассматривается проблематика научного поля социальной экологии, которая является отраслью социологического знания. Які є важливими для розуміння основного принципу дослідження – коеволюції, у розуміння взаємодії людини та природи. Мета дослідження полягає у означенні основних векторів та змістів громадської думки мешканців міста Дніпро стосовно екологічної проблематики.

Results

Conclusion