Abstract

The high-performance thin-layer chromatography (HPTLC) is widely used for quality control of herbal raw materials (HRM).
 The purpose of this work were to define the problematic issues of quality control of herbal drugs in Ukraine and to develop a systematic scientific and methodological approach for the standardization of HRM and herbal drugs using the modern analytical technique of HPTLC: to optimize the existing and develop new methods of identification and determination of adulterations, and to develop alternative methods of quantitative determination, as well as studying of the stability.
 As a result of a critical evaluation of existing approaches for the standardization of HRM and herbal drugs of Ukraine’s flora, numerous problematic issues were identified, including the existence of a limited number of national monographs / national parts of monographs on the HRM of the Ukraine’s flora, which were not previously standardized by other pharmacopeias; non-consideration of Ukraine’s flora species (non-pharmacopoeial) in monographs on closely related species that introduced in the State Pharmacopoeia of Ukraine; lack of specificity of combinations of physical and chemical methods used for quality control; lack of specificity and reproducibility, the labor intensity of methods; necessity of usage of toxic solvents and precursors; use of different groups of markers and methods for the HRM and its finished product or HRM and its closely related species, etc. The proposed systematic scientific and methodological approach includes: a preliminary collection of information about the object of study, markers/groups of bioactive substances, approaches to its standardization; theoretical evaluation of existing techniques of quality control in monographs on HRM and experimental approbation using samples of domestic plants, determination of the need for optimization of existed methods by the parallel development of specific, reproducible and documented methods for identification, adulterations’ detection, quantification, and bio-detection (if necessary) by HPTLC method. The approach is illustrated with examples.
 The proposed approach can be used for comprehensive HPTLC analysis of domestic HRM and herbal drugs for research, prevention of adulteration, standardization of initial HRM and its finished product, pharmaceutical development, and stability studies.

Highlights

  • Та відсутність фармакопейної стандартизації лікарських рослин флори України, що не включені ані до Європейською фармакопеєю (ЄФ), ані до ДФ 11 вид.; не врахування у монографії (опис, ідентифікація, випробування на «Домішки») споріднених видів досліджуваного зразка флори України; недостатню специфічність комбінацій застосовуваних фізико-хімічних методів для ідентифікації, випробувань на домішки, кількісного визначення; недостатню специфічність, невідтворюваність, складність і трудомісткість методик, використання токсичних розчинників, прекурсорів; використання різних груп БАР і методик для вихідної сировини і його препарату, або для близьких видів лікарської рослинної сировини (ЛРС) (наприклад, видів однієї родини, що мають близький склад); відсутність знімків типових тонкошарову хроматографію (ТШХ)/високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ) хроматограм (референс-знімки) у фармакопеях чи інших онлайн ресурсах; відсутність інформації щодо хроматографічних профілей інших частин досліджуваного виду рослини, впливу розчиннику на хроматографічний профіль, впливу технологічного процесу на хроматографічний профіль (для лікарських рослинних засобів (ЛРЗ)); складність і неоднозначність інтерпретації результатів (наприклад, критерії у формі таблиці у методиках ТШХ); невідповідність вітчизняної сировини критеріям прийнятності монографій Державної фармакопеї України (ДФУ)/ЄФ; застосування методів аналізу, які не задовольняють вимогам документування відповідно до GLP; обмеження визначення, що мають застосовувані методи і методики – потреба у витратах великої кількості розчинників на один аналіз, можливість аналізу лише одного зразка одночасно (ВЕРХ, ГХ, спектрофотометрія, визначення ефірних олій тощо); необхідність використання великої кількості сировини для кількісного визначення (визначення ефірних олій); потреба у проведенні окремих тестів для ідентифікації, випробувань на домішки, кількісного визначення; брак інформації щодо активних маркерів ЛРС і визначення/контроль обмеженої кількості груп БАР/маркерів; специфічне кількісне визначення лише 0,02–5% маркерів від загального вмісту БАР ЛРС чи визначення суми БАР неспецифічними методами; відсутність регламентації строків і умов зберігання ЛРС

  • Та відсутність фармакопейної стандартизації лікарських рослин флори України, що не включені ані до ЄФ, ані до ДФ 11 вид.; не врахування у монографії (опис, ідентифікація, випробування на «Домішки») споріднених видів досліджуваного зразка флори України; недостатню специфічність комбінацій застосовуваних фізико-хімічних методів для ідентифікації, випробувань на домішки, кількісного визначення; недостатню специфічність, невідтворюваність, складність і трудомісткість методик, використання токсичних розчинників, прекурсорів; використання різних груп БАР і методик для вихідної сировини і його препарату, або для близьких видів ЛРС (наприклад, видів однієї родини, що мають близький склад); відсутність знімків типових ТШХ/ВЕТШХ хроматограм (референс-знімки) у фармакопеях чи інших онлайн ресурсах; відсутність інформації щодо хроматографічних профілей інших частин досліджуваного виду рослини, впливу розчиннику на хроматографічний профіль, впливу технологічного процесу на хроматографічний профіль (для ЛРЗ); складність і неоднозначність інтерпретації результатів (наприклад, критерії у формі таблиці у методиках ТШХ); невідповідність вітчизняної сировини критеріям прийнятності монографій ДФУ/ЄФ; застосування методів аналізу, які не задовольняють вимогам документування відповідно до GLP; обмеження визначення, що мають застосовувані методи і методики – потреба у витратах великої кількості розчинників на один аналіз, можливість аналізу лише одного зразка одночасно (ВЕРХ, ГХ, спектрофотометрія, визначення ефірних олій тощо); необхідність використання великої кількості сировини для кількісного визначення (визначення ефірних олій); потреба у проведенні окремих тестів для ідентифікації, випробувань на домішки, кількісного визначення; брак інформації щодо активних маркерів ЛРС і визначення/контроль обмеженої кількості груп БАР/маркерів; специфічне кількісне визначення лише 0,02–5% маркерів від загального вмісту БАР ЛРС чи визначення суми БАР неспецифічними методами; відсутність регламентації строків і умов зберігання ЛРС.

  • 3. Оптимізація методики ідентифікації флавоноїдів і гідроксикоричних кислот (ТШХ у ВЕТШХ) для квіток та листя глоду: Рухома фаза – етилацетат, метилетилкетон, кислота мурашина безв., вода (5:3:1:1); А – хроматографічні відбитки флавоноїдів і гідроксикоричних кислот: введення критичної пари і маркерів інтенсивності; тестування фармакопейних видів квіток та листя глоду і можливих домішок – нефармакопейних видів (флори України, Азії, Північної Америки); В – хроматографічні відбитки речовин з антиоксидантною активністю фармакопейних і нефармакопейних видів; С – хроматографічні відбитки різних частин глоду: треки 1–3 – квітки та листя глоду; 4–6

Read more

Summary

Introduction

Та відсутність фармакопейної стандартизації лікарських рослин флори України, що не включені ані до ЄФ, ані до ДФ 11 вид.; не врахування у монографії (опис, ідентифікація, випробування на «Домішки») споріднених видів досліджуваного зразка флори України; недостатню специфічність комбінацій застосовуваних фізико-хімічних методів для ідентифікації, випробувань на домішки, кількісного визначення; недостатню специфічність, невідтворюваність, складність і трудомісткість методик, використання токсичних розчинників, прекурсорів; використання різних груп БАР і методик для вихідної сировини і його препарату, або для близьких видів ЛРС (наприклад, видів однієї родини, що мають близький склад); відсутність знімків типових ТШХ/ВЕТШХ хроматограм (референс-знімки) у фармакопеях чи інших онлайн ресурсах; відсутність інформації щодо хроматографічних профілей інших частин досліджуваного виду рослини, впливу розчиннику на хроматографічний профіль, впливу технологічного процесу на хроматографічний профіль (для ЛРЗ); складність і неоднозначність інтерпретації результатів (наприклад, критерії у формі таблиці у методиках ТШХ); невідповідність вітчизняної сировини критеріям прийнятності монографій ДФУ/ЄФ; застосування методів аналізу, які не задовольняють вимогам документування відповідно до GLP; обмеження визначення, що мають застосовувані методи і методики – потреба у витратах великої кількості розчинників на один аналіз, можливість аналізу лише одного зразка одночасно (ВЕРХ, ГХ, спектрофотометрія, визначення ефірних олій тощо); необхідність використання великої кількості сировини для кількісного визначення (визначення ефірних олій); потреба у проведенні окремих тестів для ідентифікації, випробувань на домішки, кількісного визначення; брак інформації щодо активних маркерів ЛРС і визначення/контроль обмеженої кількості груп БАР/маркерів; специфічне кількісне визначення лише 0,02–5% маркерів від загального вмісту БАР ЛРС чи визначення суми БАР неспецифічними методами; відсутність регламентації строків і умов зберігання ЛРС.

Objectives
Results
Conclusion
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call