Psychoemotional aspects of gastroesophageal reflux disease in children

Abstract

Мета роботи — оцінити особливості психоемоційного стану, зокрема визначити ступінь тривожності у дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Матеріал і методи. Обстежено 55 дітей шкільного віку з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), що проходили лікування у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «Охматдит». Критерії включення: вік від 7 до 14 років, ендоскопічно верифікований ГЕРХ, інформована згода на участь у дослідженні. Критерії виключення: наявність психічних захворювань у дитини чи близькоспоріднених родичів, відмова від участі в дослідженні на будь-якому етапі. Усім дітям проводили загальноклінічне обстеження, фіброезофагогастродуоденоскопію за допомогою відеогастроскопа «Fujinon» WG 88 FР (ендоскопічні дані оцінювали згідно з класифікацією G. Tytgat у модифікації В. Ф. Привороцького). Для з’ясування рівня тривожності використали дитячу шкалу проявів тривожності (Children's Manifest Anxiety Scale — CMAS). Групу контролю створили 40 практично здорових дітей даного віку. Статистичні дані оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати. Виявлено, що в більш ніж половини дітей із ГЕРХ відзначалось підвищення рівня тривожності. Високий рівень тривожності достовірно частіше траплявся серед дівчаток із ГЕРХ (67%) порівняно з хлопчиками з ГЕРХ (p 0,05). Висновок. Серед дітей, котрі хворіють на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, достовірно частіше траплявся дуже високий рівень тривожності (20%), ніж серед практично здорових дітей (р 0,05).