Abstract
Psoriasis is one of the most common dermatoses, which according to WHO world statistics affects from 2% to 4% of the world's population. The problem of psoriasis is quite relevant as it is associated with an increase in morbidity, chronic recurrence, an increase in the number of severe and disabling forms of dermatosis. Despite a large number of scientific studies, the aetiology and pathogenesis of this chronic dermatosis is still remaining unclear. Among the factors contributing to the development of psoriasis, psychosomatic disorders have been considered to play a significant role. Disruption of protective and adaptive mechanisms leads to structural and functional disorders at all levels, including the neuroendocrine and immune systems and this is regarded as the pathogenetic basis of psoriasis. Many individuals develop a hyperphagic way of responding to a stressful situation that is manifested by depression, anxiety, chronic stress, sleep disorders and changes in eating behaviour that in turn lead to weight gain and further development of obesity with a number of metabolic disorders and to changes in the circadian rhythm. The recent increase in comorbid psoriasis and obesity leading to severe, atypical, disabling, and treatment-resistant forms of dermatosis significantly impairs the quality of life of patients, reduces the efficiency and social activity of patients with psoriasis, therefore psoriasis is regarded as the social problem as well. Thus, further in-depth study of the relationship and pathogenesis of the comorbidity between psoriasis, obesity and circadian rhythm changes is promising and essential for the development of scientifically sound principles of early prevention and timely correction of comorbidities.
Highlights
which according to WHO world statistics affects from
relevant as it is associated with an increase in morbidity
Among the factors contributing to the development of psoriasis
Summary
Псоріаз – один із найбільш поширених дерматозів, яким за даними світової статистики ВООЗ страждають від 2 % до 4 % населення планети. За даними Salgado-Delgado і співавторів було показано, що прийом їжі в час, призначений для сну, викликає більш значуще збільшення маси тіла, ніж споживання ідентичної кількості калорій протягом природного періоду активності [19]. Беручи до уваги той факт, що ожиріння є як наслідком, так і причиною порушень циркадного ритму, взаємозв'язок ожиріння з дефіцитом сну, хронодеструкцією і порушенням циркадної ритміки секреції мелатоніну є підставою для розробки науково-обґрунтованих профілактичних і терапевтичних концепцій у даній категорії пацієнтів, для запобігання розвитку супутніх захворювань і ускладнень, зумовлених вищевказаними порушеннями. У протилежність цього, було доведено, що продукти харчування, багаті погано засвоюваними вуглеводами, слід вживати в другій половині дня (але не пізніше, ніж за 3 години до сну), що сприяє зміні ритму вироблення гормонів лептину та греліну, тим самим продовжуючи почуття ситості і зменшення кількості перекусів [28], а також поліпшенню чутливості до інсуліну і зниження активності системного запалення при ожирінні.
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
