Musical-pedagogical legacy of Mykola Leontovych in the context of development of the contemporary Ukrainian education system

Abstract

Мета статті полягає у висвітленні внеску М.Д. Леонтовича у становлення та розвиток національної системи музичної освіти на Україні. У дослідженні застосовано традиційні історико-педагогічні методи: аналітичний, зіставно-порівняльний, ретроспективний, логіко-системний, хронологічно-структурний, порівняльний аналіз науково-педагогічної літератури, архівних документів, навчальних матеріалів, праць і доробків педагога М. Леонтовича. Методологічну основу дослідження складають системно-діяльнісний, історико-педагогічний, системний, феменологічний, герменевтичний, історіографічний та культурологічний, підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Наукова новизна статті полягає в узагальненні музично-педагогічної спадщині М. Леонтовича, конкретизації його педагогічних принципів і методів музичного виховання молоді, а також окреслення можливостей впровадження прогресивного досвіду композитора у сучасну практику нової української школи. Розкрито теоретичні й практичні аспекти музично-педагогічної спадщини М. Леонтовича. Доведено, що його педагогічна діяльність нерозривно пов’язана з композиторською творчістю та вокально-хоровим виконавством. Виявлено розуміння М. Леонтовичем значення народної пісні в процесі музичного виховання учнівської молоді як невичерпного джерела мудрості та духовних ідеалів українського народу. Встановлено, що методичні доробки композитора ґрунтуються на фольклорному матеріалі, який забезпечує доступність залучення дитини у світ музики. Визначено і схарактеризовано основні педагогічні ідеї М. Леонтовича: послідовність навчання від елементарного до складного; активізація учнів в процесі розучування пісень; засвоєння теоретичного матеріалу за допомогою практичних завдань; виховання виконавської самостійності та розвиток ритмічного відчуття як основи формування музичних здібностей; інтеграція музики з іншими видами мистецтва, іншими предметами.