Abstract

У статті розглядаються та аналізуються художні особливості народного українського хатнього розпису, чинники його виникнення, зміст художнього задуму, техніки виконання та розвитку. Особлива увага акцентується на збереженні традицій прикрашати житло символічними мотивами – оберегами, які виникли у віруваннях часів язичництва, продовжували існування у християнстві та дійшли до сучасності. Характерною рисою народного мистецтва є синкретичність, де засобами орнаментальних композицій відтворювався «Світовий порядок» на функціональних ужиткових речах. Відмічається варіативність художньої мови хатнього розпису, його вплив на створення нових видів народного графічного мистецтва на початку ХХ століття. Акцентується роль обдарованих митців на створення осередків, шкіл та промислів в різних регіонах країни. Розглядаються творчі пошуки сучасних майстрів та їх приклади зв’язків народного мистецтва з сьогоденням. Поширеною ознакою збереження та розвитку народного мистецтва є сімейні традиції митців різних поколінь, які продовжують і розвивають власні здібності у декоративному живопису, розпису громадських інтер’єрів та виробів побуту, дизайні одягу, текстилі, графічному дизайні, сувенірній продукції.

Full Text
Paper version not known

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call