Abstract
Classical and modern theories of identity, such as E. Giddens concept of self-identity, social identity of I. Hoffmann, non-reflective identity of M. Foucault, the theory of recognition and social imaginary of C. Taylor, the concept of imaginary communities of B. Anderson, the theory of «using the Other» and the exclusive identity of I. Neumann are analyzed. As a result of the analysis, methodological benchmark principles for the conceptualization of identity phenomenonare defined. It is suggested to consider the phenomenon of identity as a multi-level construct, also, the principles of identity typology are developed. According to this typology, ontological (personal identity) and social (collective identity) dimensions of the phenomenon are distinguished. It is admitted that personal identity, in addition to being directly connected with emotions, is the result of an individual’s personal experience. Meanwhile collective identity is a phenomenon of a social level, mental awareness of the existence of a community that shares common for an individual interests/values. As types of personal identity, the reflective, when the individual asks himself «whom I relate to/ want to relate myselfto?», and non-reflective – the individual unconsciously reproduces certain practices, patterns of behavior –forms of the phenomenon are analyzed. Within the framework of collective identity, it is suggested to distinguish between identities according to the institutional level (regional/local or national/state), as well as according to the attributes of a social group (ethnic, racial, linguistic, gender, etc.). The attention is drawn to the further perspective of the social identity study precisely through the prism of the institutional level. In particular, the following research question is identified as an important aspect of the further research: how the features of the reproduction of certain formal and informal practices affect the formation and «renewal»/reconstitution of regional and national identities.
Highlights
Valentyna KyselovaClassical and modern theories of identity, such as E
well as the equal opportunity to execute it in society
Summary
Classical and modern theories of identity, such as E. Згідно з Гіденсом, по-перше, самоідентичність – гнучка, «плинна», вона постійно змінюється; по-друге, це рефлексивний проект, за який відповідає сам індивід; по-третє, фактично самоідентичність вирішує проблему існування індивіда в умовах безлічі варіантів пізнього модерну; і саме тому, по-четверте, домінування питань ідентичності в сучасному суспільстві є як наслідком, так і причиною змін на інституційному макрорівні. Хоча Андерсон в однойменній праці не досліджує ідентичність як таку, він виокремлює фундаментальний принцип – «уявленості» – який, на нашу думку, визначає будь-які форми і прояви колективної соціальної ідентичності. Ще один вагомий момент у концепції Ноймана – це прикладна функція колективної ідентичності, коли спільна ідентичність стає приводом, мотивацією до певної дії: «Розповідаючи групі людей, хто вони такі і як мають діяти люди цього конкретного типу, можна зв’язати їх воєдино та забезпечити колективну діяльність» (Нойман 2004: 15). В рамках колективної ідентичності ми пропонуємо розрізняти ідентичність відповідно до інституційних рівнів (регіональна/локальна або національна/державна), а також згідно з атрибутами соціальної групи (етнічна, расова, мовна, гендерна тощо).
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: The Journal of V. N. Karazin Kharkov National University. Issues of Political Science
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
