Abstract
The intensity of peristaltic activity has significant impact on the duration of transpapillar endoscopic interventions and in some cases (juxtapapillary diverticulum, stenotising papillitis or severe oedema of papilla) can impede operations. Therefore, proper inhibition of duodenal peristalsis is one of the important preconditions for successful fulfilment of such procedures. The aim of the study was to carry out comparative analysis of impact of antispasmodic medications used through the perioperative period on the quality of transpapillar endoscopic interventions. Case histories of patients, who were treated at the Surgical Department of Municipal Enterprise “Sklifosovskiy Poltava Regional Clinical Hospital” for 2017-2019, were investigated, and 75 cases were chosen for further analysis. We divided our cohort in two groups depending on medications used for duodenal peristalsis inhibition: I group – hyoscine butyl bromide (1 ml 2% solution intramuscular injection); II – hyoscine butyl bromide (1 ml 2% solution intramuscular injection), and atropine (1ml 0,1% solution intramuscular injection). Time needed for selective cannulation, total procedure length, number and type of adverse events during manipulation and in early postoperative period were compared between the groups. After statistical data processing the following conclusions were made: 1) proper medical preparation significantly facilitates the implementation of transpapillar endoscopic interventions; 2) combined scheme to reduce duodenal peristalsis, which includes hyoscine butyl bromide and atropine, is not superior to hyoscine butyl bromide alone.
Highlights
Загалом для подальшого аналізу було відібрано карти 75 хворих
After statistical data processing the following conclusions were made: 1) proper medical preparation significantly facilitates the implementation of transpapillar endoscopic interventions; 2) combined scheme to reduce duodenal peristalsis, which includes hyoscine butyl bromide and atropine, is not superior to hyoscine butyl bromide alone
Summary
Ступінь перистальтичної активності суттєво впливає на тривалість транспапілярних ендоскопічних втручань, а в деяких випадках (наявність юкстапапілярних дивертикулів, стенозуючого папіліту, вираженого набряку великого дуоденального сосочка та ін.) може значно утруднити проведення останніх. Тому пригнічення моторки дванадцятипалої кишки є однією з важливих умов успішного виконання даного типу маніпуляцій. Після статистичної обробки отриманих даних було зроблено наступні висновки: 1)адекватна медикаментозна підготовка значною мірою полегшує проведення транспапілярних ендоскопічних втручань; 2)комбінована схема пригнічення дуоденальної перистальтики в складі атропіну та гіосцину бутилброміду не має переваг в порівнянні з монокомпонентним застосуванням гіосцину бутилброміду. Ступінь перистальтичної активності суттєво впливає на тривалість процедури, а в деяких випадках (наявність юкстапапілярних дивертикулів, стенозуючого папіліту, вираженого набряку великого дуоденального сосочка та ін.) може значно його утруднити. Тому пригнічення моторки дванадцятипалої кишки є однією з важливих умов успішного проведення транспапілярних ендоскопічних втручань (ТЕВ)[3]
Published Version (Free)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have