Children's Choir as a Performing Phenomenon

Larysa Dolynska

doi:10.31866/2616-7581.2.2018.153380

Abstract

In the twentieth century, as a result of the invaluable experience accumulation of outstanding choirmaster-practitioners and composer heritage, the formation of a professional branch of children's choral art and amateur-level groups, the theoretical and methodological and educational processes of "opening the childhood", children's choir performance is singled out in an independent form with its own specific learning, timbre -sound complexes, repertoire, functional and symbolic signs, acquiring today the status of the full part of the artistic thesaurus. The research is devoted to the study of specific aspects of the children's choir functioning as a performing phenomenon. The general scientific and special methods are used, including aesthetic, historical-culturological, synthesizing, musicological. The position of scientific novelty is the detection of phenomenological features of children's choral singing, in particular, in the musical-performing aspect. Conclusions: from the point of view of performing, in particular the initial heterophony, choral order, the formation of "merging" unisons from many individual voices and their correlation in choral polyphony, the chorus embodies the features of synergism, and from the point of view of the organized (by a ritual, a regent, a conductor) choral sound is an emergence. The children's choir is synthesized in a "complicated combination": the emergent properties of collective creative action, the general-choral cultural-artistic continuum with an additional line of specific-musical endangered development-formation, and the inherent features of the child's image of the world with its "logical" jumps, associations, transformations, game intentions, permanent renewal, "angelic" sincerity-purity of thoughts and voice timbralities, forming another series of emergetic, productive outputs. All this determines the phenomenological status of the children's choir as a performing phenomenon, a specific emerald integrity, an autonomous artistic unit, an educational-training paradigm, a cultural sign.

Highlights

У ХХ ст. внаслідок накопичення безцінного досвіду видатних хормейстерівпрактиків і композиторської спадщини, формування професійної гілки дитячої хорової творчості та колективів любительського рівня, теоретичних і методиковиховних процесів «відкриття дитинства» дитяче хорове виконавство виокремлюється в самостійний вид із власною специфікою навчання, темброзвуковими комплексами, репертуаром, функціональними й символічними знаками, набуваючи сьогодні статусу повноправної частини мистецького тезаурусу
Спів споконвіку супроводжував людину в усіх її потребах та видах діяльності – від колискових відразу після народження, дитячих ігрових ситуацій до трудових процесів та дозвільних хвилин, календарно, родинно- та общинно-обрядових, релігійних актів аж до проводжання
Ключевые слова: детский хор, детское хоровое пение, исполнительский феномен, эмерджентность, ангелоподобие

Summary

ДИТЯЧИЙ ХОР ЯК ВИКОНАВСЬКИЙ ФЕНОМЕН

У ХХ ст. внаслідок накопичення безцінного досвіду видатних хормейстерівпрактиків і композиторської спадщини, формування професійної гілки дитячої хорової творчості та колективів любительського рівня, теоретичних і методиковиховних процесів «відкриття дитинства» дитяче хорове виконавство виокремлюється в самостійний вид із власною специфікою навчання, темброзвуковими комплексами, репертуаром, функціональними й символічними знаками, набуваючи сьогодні статусу повноправної частини мистецького тезаурусу. Підкреслюючи виконавські інтенції хорової творчості слід вказати не тільки на фольклорну сферу, яка, власне, базується на варіантній усновиконавській природі, тобто є «тотально-виконавською» (без або майже без слухачів і композиторів, де тільки через власне виконання задум творця може втілитися в життя і бути почутим, а інший виконавець завжди виконає дещо інакше), а й на «напівписемний» (невми, знамена) характер тривалого етапу храмового професіоналізму з подальшим багатоголоссям з різними мелодіями й текстами у вертикалі органумів та мотетів, писемним надбагатоголоссям 24 і більше голосів (де фактично виконавський вступ кожного та його активно-кульмінаційна фаза можуть бути зафіксованими диригентським і слухацьким контролем лінеарно й діагонально поруч зі складаною гармонічною вертикаллю); нарешті – на академічну професійну (і так звану самодіяльну) хорову культуру, у якій стильова семантика вибудовується переважно як виконавська – «емерджентної» спільноти та індивідуальних властивостей хористів і диригента-хормейстера. Відтак у дитячому хорі накладаються емерджентні властивості колективної творчої дії, загально-хорового культурно-мистецького континууму з додатковою лінією специфічно-музичного емерджентного розвитку-становлення та іманентні емерджентні особливості дитячого образу світу з його «алогічними» стрибками, асоціаціями, перетвореннями, ігровими інтенціями, перманентним оновленням, «ангельською» щирістючистотою помислів та голосової тембральності, утворюючи ще один ряд емерджентних результативних виходів. Дитячий хор з цього погляду накладає на вказані поліпластові утворення «нову системну якість» – ідеаційно-міфологічну, енергетично-психологічну і тембровозвукову, сприяючи створенню нової неповторної холістично-емерджентної системи (і в цьому сенсі відрізняється від теситурно наближеного жіночого)

Список посилань

ДЕТСКИЙ ХОР КАК ИСПОЛНИТЕЛЬСКИЙ ФЕНОМЕН