CERAMIC COMPLEXES DISCOVERED FORM SITES IN GALICIAN AND VOLHYNIAN LANDS AS AN EXAMPLE OF CERAMIC ISOCHRONAL EXISTENCE

O V Manigda

doi:10.37445/adiu.2018.04.02

Abstract

This paper deals with the question of using ceramic complexes as a foundation for isochronal existence of ceramic in wide areas. Author analyzed three types of ceramic complexes such as covered complexes, complexes considered as closed and uncovered complexes. The definition of covered ceramic complex is the one which finished it existing in one moment, was preserved and didn’t change ever after. For instance it could be a tomb, a treasure, a burned building, an inner space of oven (for ceramic complexes). The second one — complex considered as closed is the complex which combines some artifacts that were dated as isochronal for particularly period of existence (for example, settlement existence). It could be middle and lower stratum of building filling or specific building horizon as well. The third one — is a summation of findings which were uncovered in a way we could not be sure of their isochronal existence. Such complex could be formed for a long period instead of covered complex and an example of it could be the stratum of settlement filled of finds. The last types of complexes were used by author only in a case of absence any other marks for ceramic dating. Several types of ceramic complexes discovered in 42 rural settlements, hillforts, and burials were selected and analyzed by author. The dating and comparative chronology proposed by investigators was considered by author.

Highlights

Автором використано інформацію про 36 археологічних комплексів, які відповідають поставленим критеріям з 42 пам’яток Галицької та Волинської земель.
Для території Волинської землі були використані керамічні комплекси з таких пам’яток: с.
Зі слов’янських шарів давньоруських пам’яток Галицької та Волинської земель: 1, 2 — Уніас (Гаврилюк 1988); 3 — Судова Вишня (Ратич 1958); 4—6 — Верхнє Синьовидне (Сулик 1990); 7 — Перебиківці (Тимощук 1970); 8—9 — Григорівка (Артамонов 1953); 10 — Хорів (Чайка 1976); 11—12 — Збуж (Свєшніков 1958); 13—14 — Хрінівка (фонди ВКМ)

Summary

Introduction

Автором використано інформацію про 36 археологічних комплексів, які відповідають поставленим критеріям з 42 пам’яток Галицької та Волинської земель. Для території Волинської землі були використані керамічні комплекси з таких пам’яток: с. Зі слов’янських шарів давньоруських пам’яток Галицької та Волинської земель: 1, 2 — Уніас (Гаврилюк 1988); 3 — Судова Вишня (Ратич 1958); 4—6 — Верхнє Синьовидне (Сулик 1990); 7 — Перебиківці (Тимощук 1970); 8—9 — Григорівка (Артамонов 1953); 10 — Хорів (Чайка 1976); 11—12 — Збуж (Свєшніков 1958); 13—14 — Хрінівка (фонди ВКМ)

Results

Conclusion