Особливості росту та формування штучних насаджень тополі чорної (Populus Nigra L.)

Abstract

Для підвищення ефективності ведення лісового господарства в осокоревих (Populus nigra L.) лісах існує потреба розроблення нормативно-інформаційних матеріалів для оцінювання та прогнозування росту насаджень з урахуванням зональних особливостей і лісорослинних умов. Побудовано математичні моделі та складено таблиці ходу росту модальних штучних насаджень тополі чорної, які ростуть в умовах свіжого і вологого сугруду в Поліссі, Лісостепу та Степу України, способом комплексного аналізу повидільної бази даних ВО "Укрдержліспроект" та матеріалів пробних площ. Встановлено, що модальні штучні тополеві деревостани в умовах С2 і С3 ростуть за ІІ-ІІІ класами бонітету, а їхній запас у 70-річному віці сягає 435, 450 та 500 м3·га-1 в умовах Степу, Лісостепу та Полісся відповідно. Модальні штучні насадження поступаються за запасом культурам тополі чорної вологого сугруду за даними чинних нормативів на 6–37 % та переважають відповідні показники свіжого сугруду на 1–54 %. Встановлено, що математичні співвідношення доволі точно характеризують хід росту штучних тополевих деревостанів свіжого та вологого сугрудів, а коефіцієнти детермінації рівнянь змінюються в межах 0,90–0,99. Визначено вік кількісної стиглості тополевих насаджень, який незалежно від природної зони в умовах свіжого та вологого сугруду становить 30–35 років.