Вплив складу живильних середовищ на ріст і розвиток експлантів винограду, отриманих в умовах in vitro

Abstract

Метою дослідження було встановини оптимальний склад субстратів для вирощування винограду в умовах in vitro. Під час експерименту було досліджено вплив 6-бензиламінопурину, індол-3-оцтової та гіберелінової кислот в складі поживних середовищ на ріст і розвиток експлантів винограду. Отримані результати вказують на те, що фітогормони позитивно впливають на розмноження сортів винограду in vitro. Використання 6-БАП в складі поживних середовищ в обох варіантах дослідження дійсно прискорює темпи росту досліджуваних рослин. Найбільший приріст був зафіксований на поживному середовищі Мурасіге-Скуга сорту Аркадія – 12,0 см, середовище Уайта поступається за цим показником по всім сортам винограду. Однак оптимальною концентрацією 6-бензиламінопурину, яка найбільше впливає на рослини винограду в обох випадках, була концентрація 1 мг/л. При використанні модифікованого поживного середовища Уайта найкращий розвиток виноградних пагонів спостерігався при концентрації гібереліну 1 мг/л, довжина стебла була в межах 9,8-10,0 см, а кількість міжвузля – 4,9-5,6 штук. Дослідження показало, що обрана концентрація індол-3-оцтової кислоти (0,2-0,5 мг/л) є досить прийнятною для розвитку кореневої системи рослин винограду, отриманих in vitro. Однак, як і очікувалося, сорти, вирощені на поживних середовищах Уайта, відстали в розвитку від конкурентів через слабкий ріст кореневої системи. Найкращі результати продемонстрував сорт винограду Подарунок Магарача, довжина коренів якого становить 3,8 см. Отримані в ході дослідження дані про склад середовища для мікроклонального розмноження винограду в умовах in vitro показують, що агаризовані поживні середовища Мурасіге-Скуга, зокрема, їх модифікації з вмістом 1,0 мг/л 6-бензиламінопурину, 1,0 мг/л гіберелінової кислоти та 0,5 мг/л індол-3-оцтової кислоти є оптимальними для мікроклональної регенерації винограду.