Рівні брадикініну та інтерлейкіну-6 у крові хворих на COVID-19 та цукровий діабет

Abstract

Для пояснення причин гострого респіраторного синдрому, який виникає внаслідок інфікування SARS–CoV-2 (severe acute respiratory syndrome-related coronavirus 2) висунуті дві головні гіпотези: теорія цитокінового шторму та теорія брадикінінового (БК) шторму. З погляду цитокінового шторму, підвищення рівня цитокінів, у першу чергу інтерлейкіну-6, викликає багатосистемні патологічні прояви COVID-19, включаючи гостре ураження легенів і респіраторний дистрес-синдром у тяжкохворих пацієнтів. Теорія БК шторму підкреслює важливість зниження кількості ангіотензинперетворюючих ферментів в епітеліальних клітинах легенів, що призводить до нездатності розщеплювати БК та його аналог des-Arg9-BK. Метою роботи було порівняльне дослідження рівнів БК у крові хворих на цукровий діабет (ЦД) та пацієнтів, що перехворіли легкою і важкою формами COVID-19. Матеріал і методи. Кров отримували за допомогою стандартної венепункції та зберігали в пробірках з ЕДТА. Плазму відокремлювали центрифугуванням протягом 10 хв після забору крові. Кількість БК визначали за допомогою наборів для імуноферментного аналізу ab136936 («Abcam», Велика Британія), інтерлейкіну-6 (n=36) – EH2IL6 («Invitrogen», Austria). Результати. Показано, що рівень БК вірогідно зростав у хворих на ЦД. У хворих на ЦД і COVID-19 спостерігалося незначне зростання кількості БК. Водночас кількість інтерлейкіну-6 вірогідно зростала у хворих на ЦД і, особливо, у хворих гострим COVID-19. Висновки. Зростання рівня брадикініну в крові хворих на ЦД із COVID-19 визначається головним чином захворюванням на ЦД. У хворих гострою COVID-19 рівень прозапального цитокіна IL-6 зростав майже в три рази порівняно з контролем.