Abstract

Літературна прагматика – відносно нова галузь науки на стикові літератури та філології. Зазвичай вона стосується сфери імпліцитного значення, чи то свідомо прихованого автором, чи знайденого завзятим читачем. Доведено, що стилістичні прийоми забезпечують повніше розуміння літературного бекграунду, персонажів, а також передають авторське ставлення до рис характеру. Головною метою цього дослідження є порівняння двох україномовних версій антиутопії «1984» Джорджа Орвелла з точки зору перекладу неологізмів. Всі неологізми автора в романі можна розділити на 4 категорії відповідно до їх характерних ознак та/або ролі в тексті. Кожна категорія аналізується з точки зору переважаючих методів перекладу, а саме транслітерації, словесного перекладу, калькування та транскреації на основі компонентного аналізу. Двома найразючіше відмінними методами є використання іноземних включень (в основному слів або словосполучень з оригінального тексту) з подальшим перекладом-роз’ясненням (В. Стельмах) та перекладом шляхом упущення та компенсації власними прикладами (Б. Носенок). Ці методи або додають до імпліцитного шару інформації, яку отримує читач, або позбавляють його. Серед найбільш характерних відмінностей способів перекладу неологізмів слід виокремити використання різних графічних стилістичних засобів (написання тексту курсивом, капіталізація, використання дужок та лапок). Доводиться, що надмірне використання капіталізації може завдати шкоди прагматичному значенню неологізмів, оскільки воно, так би мовити, зрівнює різні категорії між собою. Важливо зауважити, що вибір конкретного способу перекладу ключових понять та цитат з оригінального тексту може призвести до принципових змін у сприйнятті читачем антиутопії та її основних ідей.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call