Громада полонених вояків-українців царської армії у таборі Вецляр, Німеччина (вересень 1915 – листопад 1916 рр.): за матеріалами ЦДАВО України

Ihor Sribniak

doi:10.33782/eminak2020.3(31).453

Abstract

У статті йдеться про специфіку функціонування громади полонених українців у таборі Вецляр (Німеччина), вересень 1915 – грудень 1916 рр., для висвітлення чого авторами було використано значний масив документів, що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, а також у Центральному історичному архіві України, м. Львів. Початки організованого українського життя у таборі були позначені великими труднощами через протидію чорносотенців, але завдяки наполегливим зусиллям членів Просвітнього відділу СВУ та активу полонених у Вецлярі було створено кілька гуртків та інституцій (народний театр, хор, оркестр, народну школу, кооператив та ін.). Завдяки інтенсивній культурно-освітній роботі кількість їх членів суттєво збільшилась, після чого стало можливим утворити в таборі громаду полонених українців на чолі з власними представницьким і виконавчим органами.

Highlights

Значний обсяг фактологічного матеріалу про цей табір було синтезовано у низці німецькомовних статей, що вийшли друком у наступному десятилітті5
У статті йдеться про специфіку функціонування громади полонених українців у таборі Вецляр (Німеччина), вересень 1915 – грудень 1916 рр., для висвітлення чого авторами було використано значний масив документів, що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, а також у Центральному історичному архіві України, м
The camp organizations kept in touch with the work teams, sending «men of trust» to them with fresh copies of newspapers and books

Summary

Introduction

Значний обсяг фактологічного матеріалу про цей табір було синтезовано у низці німецькомовних статей, що вийшли друком у наступному десятилітті. Так само – українські дослідники виявили своє зацікавлення до різних аспектів таборового повсякдення полонених українців у Вецлярі. Кривошеєвою, короткий нарис про початки функціонування українського таборового театру в цьому таборі був опублікований М. Проте всі ці публікації не дають цілісного уявлення про специфіку життєдіяльності української таборової громади у Вецлярі, що обумовлює потребу продовження науково-пошукової роботи задля цілісної реконструкції обставин перебування полонених вояків-українців у цьому таборі. Метою статті є цілісний аналіз таборового повсякдення полонених вояківукраїнців царської армії у Вецлярі (Німеччина) – з початку проведення його українізації (вересень 1915 р.), і до делегування виборним органам української таборової громади функцій управління всім внутрішнім життям полонених у цьому таборі (листопад 1916 р.). Його заходами у Вецлярі був створений колегіальний орган, що мав своїм головним завданням налагодження культурно-просвітницької роботи в середовищі полонених українців – Просвітній відділ СВУ. Що його діяльності всебічно сприяла німецька комендатура табору (особливо з приходом на посаду коменданта полковника Веллєра)

Objectives

Conclusion