Потенційна забур’яненість жита озимого залежно від попередників та способів обробітку грунту

Abstract

Мета. Проведення гербологічного моніторингу жита озимого під впливом різних попередників (соняшник та сафлор) та способів обробітку ґрунту. Методи. Польовий, статистичний, порівняльний. Результати. В статті наведено результати потенційної забур’яненості грунту перед сівбою жита озимого та дані основного обстеження посівів жита озимого в період молочно-воскової стиглості, під впливом різних попередників та способів обробітку ґрунту. В досліді висівали сорт: Хамарка. З’ясовано, що потенційна забур’яненість по попереднику соняшник була в 2 рази менше в порівнянні з попередником сафлор по чизельному обробітку на різних глибинах. Щодо основного обстеження посівів жита озимого, зафіксовано зниження забур’яненості по попереднику соняшник в 4 рази, а по сафлору зменшилося в 3 рази в порівнянні з даними потенційної забур’яненості. За час проведення обліку потенційної забур’яненості та основного обстеження виявлено до 10 видів бур’янів. Так, серед багаторічних бур’янів в основному переважали такі види сегетальної рослинності як: кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), березка польова (Convolvulus arvensis), осот польовий жовтий (Sonchus arvénsis), пирій зелений (Elymus repens). Щодо однорічних, то найчастіше зустрічались: щириця звичайна (Amaranthus retroflexus), талабан польовий (Thlaspi arvense), мишій сизий (Setaria pumila), гірчиця польова (Sinapis arvensis) та амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia). Висновки. Основне обстеження жита озимого показало зменшення кількості забур’яненості посівів без застосування хімічних методів контролювання чисельності бур’янів і дозволяє констатувати зниження забур’яненості в три рази. Це дозволяє сказати, що жито озиме має значення по зменшенню негативного впливу засміченості посіву бур’янами та зниженню загальних показників чисельності та видового складу сегетальної рослинності.